Відмінності між версіями «Хлюпотіти»
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:95de348d2cd9361de0dcd0458ed2cb1e8150d747.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:95de348d2cd9361de0dcd0458ed2cb1e8150d747.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | ||
Поточна версія на 13:27, 24 жовтня 2021
Хлюпотіти, -чу, -чеш, гл. Плескать. Хлюпотить вода. Черк. у. Дощ хлюпотить. Харьк. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ХЛЮ́ПАТИ (про воду та іншу рідину - рухаючись, утворювати плескіт, хлюпання)
Ілюстрації
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=ZS_FPc4faEg
Див. також
Джерела та література
ХЛЮПІТ, поту, ч. Звуки від коливання, падіння води чи удару по її поверхні. І ніч, і дівоча постать, і хлюпіт води вразили Нагарного (Стельмах, I, 1962, 183); Ріка видавалася чорною прірвою. В цій прірві часами чути було хлюпіт - то, мабуть, плигали харіуси, що звуться байкальськими форелями (Трубл., І, 1955, 80); Вода густо лилася з стріхи, і чути було її хлюпіт у ярочку, що його навколо хати роками виколупував дощ (Томч., Жменяки, 1964, 92). https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D0%BB%D1%8E%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2
