Відмінності між версіями «Користувач:Aonaumov.pi20»

Версія за 14:53, 21 жовтня 2021

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА (ЗІ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ)

ЗМІСТ

Завдання 1

1. Аналіз освітньої політики з питань впровадження цифрових технологій (ЦТ). Інтерв’ю з керівником закладу чи його заступниками.
2. Цифрової компетентності (ЦК) науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.
3. Аналіз ІТ інфраструктури закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)
4. Моніторинг та оцінювання цифрового середовища Університету Грінченка (для ПВШ)

Виробнича практика проходить на базі Секретаріату Комітету свободи слова Верховної Ради України. Керівник бази практики - Козлов М.В.

Склад Секретаріату Комітету свободи слова

Файл:Інтерв'ю з Козловим М.В..pdf Інтерв’ю з керівником Секретаріату Комітету з питань слова Верховної Ради України Миколою Вікторовичем Козловим

Миколо Вікторовичу, сьогодні цифрові технології активно проникають в усі процеси нашого життя. Яка сьогодні ситуація з ІТ технологіями в такому поважному Комітеті, як Комітет свободи слова?

Так, як ви бачите, у нас дуже багато проектів, які без належних платформ розвиватися просто не можуть. У більш широкому розумінні я б наголосив на тому, що технології дозволяють автоматизувати процеси на дуже високому рівні, уникнути рутинних процедур і стандартизувати їх. Один з них - це e-learning. Фактично означає, що співробітник нашого Комітету може залишатися в процесі «безперервного навчання» незалежно від його матеріального становища. Під час пандемії це стало особливо актуальним, а зважаючи на те, що дистанційна робота - це тепер серйозний тренд, тут можна чекати подальшої еволюції.

Які критерії ви б використовували при підборі потенційного «хмарного» партнера для вашої діяльності?

Ми давно в «хмарі». Все почалося з того, що перед нами стояло завдання оновити поштовий сервер. Тоді було два сценарії: придбати новий сервер і зробити міграцію на нього, або піти в хмару. Провівши аналіз наших потреб, безпеки зберігання даних, умов ринку, можливих витрат і інших особливостей обох варіантів, ми прийшли до рішення про необхідність перекладу даних в «хмару». Нами було сформульовано досить багато серйозних вимог на адресу потенційного провайдера - від повної відповідності українському законодавству в сфері обробки і зберігання даних, до більш приватних вимог, таких як: технічна база, репутація постачальника послуг, рівень можливостей з точки зору технічної підтримки і гнучкість сервісів.

Як змінилися ваші ІТ-процеси?

Звичайно, доступність ресурсів зросла. З тієї ж самої поштою, тут ми реалізували web-шлюз - достатня наявність інтернету і мобільного телефону, що помітно прискорило і спростило операційні процеси для співробітників. З сильних сторін я б відзначив також високий рівень проектної та технічної підтримки з боку нашого провайдера. Це те, що зазвичай не на поверхні, але те, з чим кожен споживач «хмарних» послуг стикається в реальній роботі. Нарешті, безпеку, хоча, за важливістю це можна винести на одне з перших місць. Наші дані надійно зберігаються в «хмарі» з автоматичним захистом, антивірус. Якщо ми говоримо про поштовий сервіс, то послуга включає в себе антивірусний захист, захист від спаму. Останній дозволяє виявити ще невідомий шкідливий софт, який не визначається класичними антивірусами. А також проводиться щоденне резервне копіювання як віртуальних серверів, так і поштових скриньок.

І насамкінець, Миколо Вікторовичу, хочу підняти питання кібербезпеки в Комітеті. Як нівелювати ризики?

Що стосується захисту інформації в Комітеті, то це службова інформація, і я її розголошувати не маю права. Але на ваше запитання хочу відповісти так: багато хто боїться повстання машин, але тут потрібно дивитися на те, хто небезпечніше: людина або машина. Хто генерує хакерські атаки? Не машини ж. З іншого боку, технології дають хакерам нові можливості: можна підключитися віддалено, зламати, зруйнувати і залишитися непоміченим. Але є і хороша новина: 5G вважається однією з найбільш захищених технологій зв'язку. Дякую вам за цікаве інтерв’ю!

Анкета співробітників Секретаріату

Файл:Анкета співробітників Секретаріату.pdf

Аналіз результатів анкетування

Аналіз результатів анкетування

Результати анкетування співробітників Секретаріату Верховної Ради України з питань свободи слова демонструють відмінності в рівні готовності працівників до використання цифрових технологій в професійній діяльності.

Так, анкетування показало, що співробітники працюють над спільними документами за допомогою хмарних систем (добре знають 57,1%, натомість 14,3% не знають про ці системи). Співробітники показали не погані результати щодо розуміння дистанційної роботи (57,1%), активно використовують цифрові рішення для ефективного спілкування по роботі, а також створюють власні цифрові ресурси (57,1%).

Серед співробітників Секретаріату також частіше зустрічаються ті, хто готовий використовувати цифрові інструменти для забезпечення своєї роботи необхідним зворотнім зв'язком (57,1%). Вміють керувати даними та аналізувати їх за допомогою програмного забезпечення (57,1 % добре знає). Глибоко розбираються та можуть пояснити 42,9 % співробітників щодо питання різниці рекламних контентів. 71,4% співробітників добре знають про різні пошукові системи (Google).

Розглянуті вище дані дозволяють зробити висновок про необхідність додаткового розвитку цифрової компетенцій співробітників Секретаріату, зокрема:

• • навчання можливостям цифрового спілкування з колегами
• • розвиток навичок обміну і створення матеріалів зі співробітниками в хмарних системах
• • поглиблення знань про способи захисту інформації
• • оцінка достовірності інформації і виявлення помилкової або упередженої інформації
• • безпечне і відповідальне використання цифрових технологій

Аналіз ІТ інфраструктури закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)

Файл:Аналіз ІТ-інфраструктури Секретаріату.pdf

Моніторинг та оцінювання цифрового середовища Університету Грінченка