Відмінності між версіями «Деренка»
(Замінено вміст на «'''Деренка, -ки, '''''ж. ''= '''Дере́н '''(дерево и плодъ). Угор. Категорія:Де») |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Деренка, -ки, '''''ж. ''= '''Дере́н '''(дерево и плодъ). Угор. | '''Деренка, -ки, '''''ж. ''= '''Дере́н '''(дерево и плодъ). Угор. | ||
[[Категорія:Де]] | [[Категорія:Де]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/deren Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | ДЕРЕ́Н, у, чол., бот. (Cornus). | ||
+ | |||
+ | 1. Кущ або дерево родини кизилових з їстівними кислувато-солодкими ягодами; кизил. Вишні, черешні, груші, сливи угорки, тернослив, терен та дерен — все росло густими купами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 38); Кизил, або дерен — стара культура. Невибаглива до ґрунтів, морозостійка, вона дістала досить велике поширення (Вечірній Київ, 5.VI 1961, 4). | ||
+ | |||
+ | 2. Ягоди цієї рослини. | ||
+ | |||
+ | ДЕ́РЕН, рну, чол. Поверхневий шар ґрунту, вкритий травою і трав'янистими рослинами, густо пронизаний їх коренями. Вона звеліла.. вистругать дерен і прочистити заступами доріжку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 27); | ||
+ | // Вирізані з цього шару пласти. Зрівняв землю, покрив дерном, Щоб ніхто не бачив, Де полягли Ґонти діти, Голови козачі (Тарас Шевченко, I, 1951, 143); Дерен для кріплення укосу [греблі] рекомендується укладати тільки восени (у вересні—жовтні), бо в жарку пору року він пересихає і гине (Довідник сільського будівельника, 1956, 52). | ||
+ | |||
+ | * '''ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА | ||
+ | * Називний: дерен дерени | ||
+ | * Родовий: дерену деренів | ||
+ | * Давальний: деренові, дерену деренам | ||
+ | * Знахідний: дерен дерени | ||
+ | * Орудний: дереном деренами | ||
+ | * Місцевий: на/у дерені на/у деренах | ||
+ | * Кличний: дерене дерени | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9 Деренка] |
Версія за 13:00, 20 жовтня 2021
Деренка, -ки, ж. = Дере́н (дерево и плодъ). Угор.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДЕРЕ́Н, у, чол., бот. (Cornus).
1. Кущ або дерево родини кизилових з їстівними кислувато-солодкими ягодами; кизил. Вишні, черешні, груші, сливи угорки, тернослив, терен та дерен — все росло густими купами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 38); Кизил, або дерен — стара культура. Невибаглива до ґрунтів, морозостійка, вона дістала досить велике поширення (Вечірній Київ, 5.VI 1961, 4).
2. Ягоди цієї рослини.
ДЕ́РЕН, рну, чол. Поверхневий шар ґрунту, вкритий травою і трав'янистими рослинами, густо пронизаний їх коренями. Вона звеліла.. вистругать дерен і прочистити заступами доріжку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 27); // Вирізані з цього шару пласти. Зрівняв землю, покрив дерном, Щоб ніхто не бачив, Де полягли Ґонти діти, Голови козачі (Тарас Шевченко, I, 1951, 143); Дерен для кріплення укосу [греблі] рекомендується укладати тільки восени (у вересні—жовтні), бо в жарку пору року він пересихає і гине (Довідник сільського будівельника, 1956, 52).
- ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
- Називний: дерен дерени
- Родовий: дерену деренів
- Давальний: деренові, дерену деренам
- Знахідний: дерен дерени
- Орудний: дереном деренами
- Місцевий: на/у дерені на/у деренах
- Кличний: дерене дерени