Відмінності між версіями «Сайдак»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Сайдак, -ка, '''''м. ''1) = '''Сагайдак. '''''Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. ''Макс. ''Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний. ''К. Іов. 89. 2) Годъ рыболовнаго сака. Вх. Пч. II. 23.  
 
'''Сайдак, -ка, '''''м. ''1) = '''Сагайдак. '''''Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. ''Макс. ''Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний. ''К. Іов. 89. 2) Годъ рыболовнаго сака. Вх. Пч. II. 23.  
 
[[Категорія:Са]]
 
[[Категорія:Са]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/saghajdak  Словник української мови ]===
 +
САГАЙДА́К, а, чол.
 +
 +
1. Шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл. З черепів убитих вони [скіфи] робили чаші для вина, а здерту шкіру вживали на виготовлення сагайдаків (Історія СРСР, I, 1956, 15); До пояса [воїна] були прив'язані меч і дерев'яний сагайдак, оздоблений бронзовою бляхою (Наука і життя, 7, 1968, 32); Схопився [цар] з місця, взяв свій лук і сагайдак зо стрілами (Іван Франко, IV, 1950, 141); З ранніх літ бродив Віктор по городах і гайках з луком і сагайдаком, усе мітив попасти стрілою в чорну ворону (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 86).
 +
 +
2. рідко. Те саме, що лук. Летіла [дівчина], як стріла, пущена з туго натягнутого сагайдака (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 29).
 +
 +
3. рідко. Чохол для рушниці, музичного інструмента тощо. — Я відв'язав від облавка і витяг із сагайдака дубельтівку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 434).
 +
 +
* Називний: сайда́к сайдаки́
 +
* Родовий: сайдака́ сайдакі́в
 +
* Давальний: сайдако́ві, сайдаку́ сайдака́м
 +
* Знахідний: сайда́к сайдаки́
 +
* Орудний: сайдако́м сайдака́ми
 +
* Місцевий: сайдаку́ сайдака́х
 +
* Кличний: сайдаку́ сайдаки́
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сайдак.png|x140px]]
 +
 +
==Див.також==
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BA Сайдак ]

Версія за 21:03, 19 жовтня 2021

Сайдак, -ка, м. 1) = Сагайдак. Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. Макс. Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний. К. Іов. 89. 2) Годъ рыболовнаго сака. Вх. Пч. II. 23.

Сучасні словники

Словник української мови

САГАЙДА́К, а, чол.

1. Шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл. З черепів убитих вони [скіфи] робили чаші для вина, а здерту шкіру вживали на виготовлення сагайдаків (Історія СРСР, I, 1956, 15); До пояса [воїна] були прив'язані меч і дерев'яний сагайдак, оздоблений бронзовою бляхою (Наука і життя, 7, 1968, 32); Схопився [цар] з місця, взяв свій лук і сагайдак зо стрілами (Іван Франко, IV, 1950, 141); З ранніх літ бродив Віктор по городах і гайках з луком і сагайдаком, усе мітив попасти стрілою в чорну ворону (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 86).

2. рідко. Те саме, що лук. Летіла [дівчина], як стріла, пущена з туго натягнутого сагайдака (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 29).

3. рідко. Чохол для рушниці, музичного інструмента тощо. — Я відв'язав від облавка і витяг із сагайдака дубельтівку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 434).

  • Називний: сайда́к сайдаки́
  • Родовий: сайдака́ сайдакі́в
  • Давальний: сайдако́ві, сайдаку́ сайдака́м
  • Знахідний: сайда́к сайдаки́
  • Орудний: сайдако́м сайдака́ми
  • Місцевий: сайдаку́ сайдака́х
  • Кличний: сайдаку́ сайдаки́

Ілюстрації

Сайдак.png

Див.також

Сайдак