Відмінності між версіями «Сайдак»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Сайдак, -ка, '''''м. ''1) = '''Сагайдак. '''''Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. ''Макс. ''Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний. ''К. Іов. 89. 2) Годъ рыболовнаго сака. Вх. Пч. II. 23. | '''Сайдак, -ка, '''''м. ''1) = '''Сагайдак. '''''Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. ''Макс. ''Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний. ''К. Іов. 89. 2) Годъ рыболовнаго сака. Вх. Пч. II. 23. | ||
[[Категорія:Са]] | [[Категорія:Са]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/saghajdak Словник української мови ]=== | ||
+ | САГАЙДА́К, а, чол. | ||
+ | |||
+ | 1. Шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл. З черепів убитих вони [скіфи] робили чаші для вина, а здерту шкіру вживали на виготовлення сагайдаків (Історія СРСР, I, 1956, 15); До пояса [воїна] були прив'язані меч і дерев'яний сагайдак, оздоблений бронзовою бляхою (Наука і життя, 7, 1968, 32); Схопився [цар] з місця, взяв свій лук і сагайдак зо стрілами (Іван Франко, IV, 1950, 141); З ранніх літ бродив Віктор по городах і гайках з луком і сагайдаком, усе мітив попасти стрілою в чорну ворону (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 86). | ||
+ | |||
+ | 2. рідко. Те саме, що лук. Летіла [дівчина], як стріла, пущена з туго натягнутого сагайдака (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 29). | ||
+ | |||
+ | 3. рідко. Чохол для рушниці, музичного інструмента тощо. — Я відв'язав від облавка і витяг із сагайдака дубельтівку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 434). | ||
+ | |||
+ | * Називний: сайда́к сайдаки́ | ||
+ | * Родовий: сайдака́ сайдакі́в | ||
+ | * Давальний: сайдако́ві, сайдаку́ сайдака́м | ||
+ | * Знахідний: сайда́к сайдаки́ | ||
+ | * Орудний: сайдако́м сайдака́ми | ||
+ | * Місцевий: сайдаку́ сайдака́х | ||
+ | * Кличний: сайдаку́ сайдаки́ | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | |||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сайдак.png|x140px]] | ||
+ | |||
+ | ==Див.також== | ||
+ | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BA Сайдак ] |
Версія за 21:03, 19 жовтня 2021
Сайдак, -ка, м. 1) = Сагайдак. Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. Макс. Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний. К. Іов. 89. 2) Годъ рыболовнаго сака. Вх. Пч. II. 23.
Сучасні словники
Словник української мови
САГАЙДА́К, а, чол.
1. Шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл. З черепів убитих вони [скіфи] робили чаші для вина, а здерту шкіру вживали на виготовлення сагайдаків (Історія СРСР, I, 1956, 15); До пояса [воїна] були прив'язані меч і дерев'яний сагайдак, оздоблений бронзовою бляхою (Наука і життя, 7, 1968, 32); Схопився [цар] з місця, взяв свій лук і сагайдак зо стрілами (Іван Франко, IV, 1950, 141); З ранніх літ бродив Віктор по городах і гайках з луком і сагайдаком, усе мітив попасти стрілою в чорну ворону (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 86).
2. рідко. Те саме, що лук. Летіла [дівчина], як стріла, пущена з туго натягнутого сагайдака (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 29).
3. рідко. Чохол для рушниці, музичного інструмента тощо. — Я відв'язав від облавка і витяг із сагайдака дубельтівку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 434).
- Називний: сайда́к сайдаки́
- Родовий: сайдака́ сайдакі́в
- Давальний: сайдако́ві, сайдаку́ сайдака́м
- Знахідний: сайда́к сайдаки́
- Орудний: сайдако́м сайдака́ми
- Місцевий: сайдаку́ сайдака́х
- Кличний: сайдаку́ сайдаки́
Ілюстрації
Див.також |