Відмінності між версіями «Талапати»
Рядок 62: | Рядок 62: | ||
''чо́вгати'' (розм.) іти, ходити повільно, ледве піднімаючи ноги; плестися. | ''чо́вгати'' (розм.) іти, ходити повільно, ледве піднімаючи ноги; плестися. | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 00:24, 17 жовтня 2021
Талапати, -паю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ. Шейк. 2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду. Шейк. 3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.
Зміст
ЗНАЧЕННЯ В СУЧАСНИХ СЛОВНИКАХ
ТАЛА́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. Утворювати характерні звуки під час ходіння в розтоптаному або великому взутті. Талапати чоботищами по підлозі; // Іти, тягнучи по дорозі взуття. Чорні, замащені в смолу люди талапають розтоптаними постолами за стадом,.. випасаючи зголоднілою маржиною кожне стебельце придорожнє (Гнат Хоткевич, II, 1966, 267).
Талапати - «утворювати характерні звуки під час ходіння в розтоптаному або великому взутті; [каламутити воду, хлюпаючись у ній; бруднити чимось рідким]»
ТАТЛЯТИ = «талапати»
- звуконаслідувальне утворення, похідне від вигуку тала́п ([таля́п], телеп);
- пор. ля́пати від вигуку ляп;
- п. [tałapać się] «плескатися, хлюпатись у воді»;
ЕТИМОЛОГІЯ
Фонетичні та словотвірні варіанти
зателе́па
зателе́паний
зателе́патися
зателе́пуватий
тала́п (виг.)
талапани́на «копирсання в брудній рідині Ме»
таля́п «талап»
таля́палка «жінка, яка возиться з якоюсь рідиною; замазура, нехлюя, нечепура
таля́пало «чоловік, який возиться з рідиною, розливаючи її; нехлюй, нечепура»
таляпани́на «заняття, возня з чимось рідким; мазанина, ляпанина»
таля́пати «тс.»
таля́пи «помиї»
таляпу́-таляпу́ (вигук для вираження тривалого рівномірного бовтання в рідині)
таляпу́щий «який любить возитися з рідиною, розливаючи її»
теле́п
теле́пнути
СИНОНІМІЯ
талапати (розм.) іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння;
чала́пати (розм.) повільно ступати, човгаючи ногами по землі.
чала́пкати (розм.) повільно ступати, човгаючи ногами по землі.
чвала́ти (розм.) іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести.
чо́вгати (розм.) іти, ходити повільно, ледве піднімаючи ноги; плестися.