Відмінності між версіями «Дарування»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 4: Рядок 4:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
  Академічний тлумачний словник  
 
  Академічний тлумачний словник  
−
'''ДАРУВАТИ''', ую, уєш, недок. і док.
+
'''ДАРУВА́ННЯ'''
  
−
1. Передавати що-небудь у власність як подарунок. — Що тепер на тобі та на твоїй дочці — я вам дарую ''(Панас Мирний, IV, 1955, 228)''; [Семен:] Одарко, ти мені дарувала оцю сорочку, подаруй краще її Іванові ''(Марко Кропивницький, I, 1958, 108)''; Щорс і Черняк.. утішали Боженка, як діти, гладили по плечах і по голові, дарували йому бінокль, поправляли зборки на бурці ''(Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 151)'';  * Образно. Кораблям ми дарували Кращих друзів імена ''(Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 111)''.
+
1. Дія за значенням дарувати 1. Церква збільшувала своє землеволодіння завдяки даруванням князів і бояр ''(Історія УРСР, I, 1953, 63)''; З гнівом розповідає Степан про подорож Катерини II по Україні, про дарування запорізьких земель її фаворитам, позашлюбним дітям, про остаточне закріпачення селян Лівобережної України ''(Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 192).
−
♦ '''Дарувати життя''' ; '''Дарувати свободу''', заст. — звільняти з-під ув'язнення.
+
''
−
 
+
2. розм. Те саме, що обдаровання. Часто буває, що п'єса.. дає можливість акторам виявити свої дарування ''(Тобілевич, Життя Саксаганського, 1957, 71)''; Купрін, зрозуміло, здавав собі справу в тому, які відмінні за своїм характером дарування Діккенса і Кіплінга ''(Шамота, Талант і народ, 1958, 16)''.
−
2. Наділяти, обдаровувати. У той саме день .. моя жінка якраз заходилася дарувати мене третім сином ''(Панас Мирний, V, 1955, 380)''; Не встиг я подякувати.. за засилку Вашої збірки «Хвиля за хвилею», .. як ось знову Ви даруєте мене двома томами своєї праці ''(Панас Мирний, V, 1955, 401)''.
+
−
 
+
−
3.  Вибачати, прощати. І здається Дмитрикові, що не варт він пробачення, що ніхто не дарує йому вини його... ''(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 136)''; У Києві бути і пісні не чути, .. такого гріха я не міг би забути і не дарував би собі вже ніколи ''(Осип Маковей, Вибр., 1954, 380)''; [Аркадій:] Я прошу вас дарувати мені, що перебив вашу відповідальну розмову над проектом ''(Олександр Корнійчук, I, 1955, 125)''; [Гусак:] Даруйте на слові, але ви більше ніж помиляєтесь ''(Іван Микитенко, I, 1957, 78)''.
+
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 00:16, 16 жовтня 2021

Дарува́ння, -ня, с. Дареніе.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

ДАРУВА́ННЯ

1. Дія за значенням дарувати 1. Церква збільшувала своє землеволодіння завдяки даруванням князів і бояр (Історія УРСР, I, 1953, 63); З гнівом розповідає Степан про подорож Катерини II по Україні, про дарування запорізьких земель її фаворитам, позашлюбним дітям, про остаточне закріпачення селян Лівобережної України (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 192). 2. розм. Те саме, що обдаровання. Часто буває, що п'єса.. дає можливість акторам виявити свої дарування (Тобілевич, Життя Саксаганського, 1957, 71); Купрін, зрозуміло, здавав собі справу в тому, які відмінні за своїм характером дарування Діккенса і Кіплінга (Шамота, Талант і народ, 1958, 16).

Ілюстрації

Дарування.png Дарування 3.jpg Дарування 4.jpg Дарування 2.jpg

Медіа

Див. також

Дарування
Договір дарування
Розірвання договору дарування

Джерела та література

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Дарування&oldid=320326