Відмінності між версіями «Огуда»
(Створена сторінка: '''Огу́да, -ди, '''''ж. ''Хула, поношеніе. ''Кобзарю, не дивись ні на хвалу темноти, ні на письмен...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Огу́да, -ди, '''''ж. ''Хула, поношеніе. ''Кобзарю, не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. ''K. Дз. 207. | '''Огу́да, -ди, '''''ж. ''Хула, поношеніе. ''Кобзарю, не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. ''K. Дз. 207. | ||
[[Категорія:Ог]] | [[Категорія:Ог]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ОГУ́ДА, и, жін. Вияв недоброзичливого, осудливого ставлення до кого-, чого-небудь; осуд. Лице його нічого не виказувало: ні похвали, ні огуди (Панас Мирний, I, 1949, 207); На огуду старим бабам, навмисне була вона без хустки, бо знала, що так їй краще (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 347). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 622.Коментарі (0) | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Огуда, ди, ж. Хула, поношеніе. Кобзарю, не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. K. Дз. 207. | ||
| + | |||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 38. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | ОГУ́ДА, и, ж. Вияв недоброзичливого, осудливого ставлення до кого-, чого-небудь; осуд. Лице його нічого не виказувало: ні похвали, ні огуди (Мирний, І, 1949, 267); На огуду старим бабам, навмисне була вона без хустки, бо знала, що так їй краще (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 347). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 622. | ||
Версія за 23:24, 13 жовтня 2021
Огу́да, -ди, ж. Хула, поношеніе. Кобзарю, не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. K. Дз. 207.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОГУ́ДА, и, жін. Вияв недоброзичливого, осудливого ставлення до кого-, чого-небудь; осуд. Лице його нічого не виказувало: ні похвали, ні огуди (Панас Мирний, I, 1949, 207); На огуду старим бабам, навмисне була вона без хустки, бо знала, що так їй краще (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 347). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 622.Коментарі (0)
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Огуда, ди, ж. Хула, поношеніе. Кобзарю, не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. K. Дз. 207.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 38.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ОГУ́ДА, и, ж. Вияв недоброзичливого, осудливого ставлення до кого-, чого-небудь; осуд. Лице його нічого не виказувало: ні похвали, ні огуди (Мирний, І, 1949, 267); На огуду старим бабам, навмисне була вона без хустки, бо знала, що так їй краще (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 347).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 622.
