Відмінності між версіями «Кльон»

Версія за 19:18, 12 жовтня 2021

Кльон, -ну, м. Проклятіе. То не огонь наше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, то її кльони й прокльони. Мир. ХРВ. 34.

Сучасні словники

Проклін, прокляття, клятьба́, кляття́ чол. Лайливий вислів, який виражає різкий осуд кого-, чого-небудь, велике обурення кимсь, чимсь, ненависть до когось, чогось і т. ін. Розпочалась правдива війна родинна з звичайними пригодами: сварками, прокльонами, криками на все село і бійками (Іван Франко, II, 1950, 202);

Клен чол. Дерево, що має лапате листя з гострими кінцями й глибокими вирізами. Увечері десь тьохнув соловейко на листатому клені (Марко Вовчок, I, 1955, 183) Деревина цього дерева. Сосна, смерека, клен, липа... Все йде у виробництво (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 102).

Ілюстрації

Медіа

Іншими мовами

Curse, malediction

https://glosbe.com/uk/en/прокльон

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/Proklin http://sum.in.ua/s/klen https://translate.academic.ru/проклятие/ru/uk/

Зовнішні посилання