Відмінності між версіями «Штукарь»
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | 1. Той, хто спритно, уміло робить що-небудь, вправний у чому-небудь. Сьогодні [на столі] не лише листки барвінку, але й сині його квітки! Штукар мій Івась, се він таку несподіванку придумав для мене (Іван Франко, IV, 1950, 346); — От штукар, а! — говорить дядько Іван з захопленням, ніби він уперше зустрічає жайворонка над своєю головою (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 147); | ||
| + | 2. Жартівник, забавник, пустун. Леонід Семенович теж був з крикливих, був навіть трохи штукар, любив пореготатись і пожартувати (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 65); Сам урядник, видно, штукар великий та балагур, знає тьму анекдотів (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 174). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 19: | Рядок 21: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | ШТУКАР — СИНОНІМІЯ | ||
| + | витівни́к людина, схильна до витівок; вигадник. | ||
| + | фо́кусник (перен., розм.) той, хто вдається до незвичайних дій, вивертів, хитрощів. | ||
| + | фігля́р (розм.) пустун, витівник. | ||
| + | химе́рник (розм.) людина, схильна до витіво́к; витівник, штукар. | ||
| + | арти́ст (розм.) той, хто досяг високої майстерності в будь-якій галузі; митець. | ||
| + | вмі́лець той, хто добре знає свою справу, володіє умінням; вправний майстер. | ||
| + | віртуо́з виконавець, який досконало володіє технікою свого мистецтва. | ||
| + | ма́йстер той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості. | ||
| + | майсте́рник (розм.) те саме, що ма́йстер 3. | ||
| + | маста́к (розм.) вміла й досвідчена в певній ділянці людина; майстер (у 3 знач.), митець (у 2 знач.). | ||
| + | мите́ць людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер (у 3 знач.). | ||
| + | умі́лець той, хто добре знає свою справу, володіє умінням; вправний майстер. | ||
| + | універса́л людина, яка володіє багатьма спеціальностями свого фаху; людина різнобічних, багатопланових знань, навичок. | ||
| + | чаклу́н (розм.) про людину, яка робить все надзвичайно вміло, вправно. | ||
| + | маг традиційна назва фокусника, ілюзіоніста. | ||
| + | фо́кусник той, хто показує фокуси; артист, який демонструє фокуси (див. фо́кус2 1). | ||
| + | чароді́й те саме, що маг. | ||
| + | чароді́йник те саме, що чарівни́к 1. | ||
| + | чарівни́к те саме, що маг - традиційна назва фокусника, ілюзіоніста. | ||
| + | ілюзіоні́ст актор цирку, який показує фокуси за допомогою різноманітних і складних приладів. | ||
| + | вигадник той, хто легко вигадує, видумує, людина з живою уявою | ||
| + | мартопля́с (зневажл.) несерйозний чоловік | ||
| + | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 11:12, 10 жовтня 2021
Штукарь, -ря, м. Шутникъ, забавникъ, проказникъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Той, хто спритно, уміло робить що-небудь, вправний у чому-небудь. Сьогодні [на столі] не лише листки барвінку, але й сині його квітки! Штукар мій Івась, се він таку несподіванку придумав для мене (Іван Франко, IV, 1950, 346); — От штукар, а! — говорить дядько Іван з захопленням, ніби він уперше зустрічає жайворонка над своєю головою (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 147); 2. Жартівник, забавник, пустун. Леонід Семенович теж був з крикливих, був навіть трохи штукар, любив пореготатись і пожартувати (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 65); Сам урядник, видно, штукар великий та балагур, знає тьму анекдотів (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 174).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
ШТУКАР — СИНОНІМІЯ витівни́к людина, схильна до витівок; вигадник. фо́кусник (перен., розм.) той, хто вдається до незвичайних дій, вивертів, хитрощів. фігля́р (розм.) пустун, витівник. химе́рник (розм.) людина, схильна до витіво́к; витівник, штукар. арти́ст (розм.) той, хто досяг високої майстерності в будь-якій галузі; митець. вмі́лець той, хто добре знає свою справу, володіє умінням; вправний майстер. віртуо́з виконавець, який досконало володіє технікою свого мистецтва. ма́йстер той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості. майсте́рник (розм.) те саме, що ма́йстер 3. маста́к (розм.) вміла й досвідчена в певній ділянці людина; майстер (у 3 знач.), митець (у 2 знач.). мите́ць людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер (у 3 знач.). умі́лець той, хто добре знає свою справу, володіє умінням; вправний майстер. універса́л людина, яка володіє багатьма спеціальностями свого фаху; людина різнобічних, багатопланових знань, навичок. чаклу́н (розм.) про людину, яка робить все надзвичайно вміло, вправно. маг традиційна назва фокусника, ілюзіоніста. фо́кусник той, хто показує фокуси; артист, який демонструє фокуси (див. фо́кус2 1). чароді́й те саме, що маг. чароді́йник те саме, що чарівни́к 1. чарівни́к те саме, що маг - традиційна назва фокусника, ілюзіоніста. ілюзіоні́ст актор цирку, який показує фокуси за допомогою різноманітних і складних приладів. вигадник той, хто легко вигадує, видумує, людина з живою уявою мартопля́с (зневажл.) несерйозний чоловік
