Відмінності між версіями «Кісонька»
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
==Прислів'я, приказки== | ==Прислів'я, приказки== | ||
| − | А то коси, як ковбаси | + | -А то коси, як ковбаси |
| − | У кого коса товста, у того доля пуста | + | -У кого коса товста, у того доля пуста |
| − | Руса коса нижче пояса | + | -Руса коса нижче пояса |
| − | Коса коротка, а доля солодка | + | -Коса коротка, а доля солодка |
| − | Посивіє їй коса, як кінський хвіст | + | -Посивіє їй коса, як кінський хвіст |
| − | До сивої коси — до старості | + | -До сивої коси — до старості |
| − | Зав'язати косу — вийти заміж чи взяти заміж | + | -Зав'язати косу — вийти заміж чи взяти заміж |
| − | == | + | ==Ілюстрації== |
| + | |||
| + | |||
| + | ==Див.також== | ||
Версія за 20:57, 2 жовтня 2021
Кісонька, и, жін. Зменш.-пестл. до коса. [Маруся:] Ой, глянь, матінко, на мене, Чи не болить серденько у тебе, Що розплели кісоньку у мене? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 432); А вона його вже ждала У долині, у гаю, Ніжним гребенем чесала Чорну кісоньку свою (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 381).
Сучасні словники
Коса́ (зменш.-пестл. кісонька, косичка, кіска, косиця) — зачіска, при якій кілька пасом волосся на голові людини сплітаються разом. При найрозповсюдженішій варіації коси волосся поділяють на три однакові пасма. Зовнішне пасмо (поперемінно ліве і праве) переплітається з середнім. Кінець заплетеної коси закріплють за допомогою гумки, шпильки, стрічки або іншого аксесуару. Має різні стилістичні варіанти плетіння. Стрічку, що вплітають у косу, називають кіснико́м (діал. заплі́тка). Косою також могли звати довге волосся.
Історія
У традиційній українській культурі дівоча коса була ознакою краси, звідси приказки «Коса — дівоча краса», «Дівка без коси не має краси». Старовинний обряд першого заплітання волосся в дівчинки відомий як заплітини; на Гуцульщині його проводили вперше у віці п'ять років, виконувався він досвідченою жінкою, вона супроводжувала свої дії примовляннями.
Здавна відомий весільний обряд розплітання коси молодої. Він відбувався в день шлюбу в супроводі весільних пісень: «Ой на горі жито, тоненькі покоси, А хто буде розплітати дівчиноньці коси? Козак буде розплітати, …до шлюбоньку вести».
Оскільки коса вважалася символом дівочої чистоти, то про дівчину, яка втратила цноту, казали: «Розчесав її косу до вінця», «Вже немає коси в Насті: Петро очіпком накрив». У разі, якщо дівчина втрачала незайманість до шлюбу, її косу відрізали, і це вважалося великою ганьбою. Навіть якщо дівчині косу зберігали, то вона не мала більше прав ходити з непокритою головою — звідси походження слова «покритка», яким називали дівчат, що народили позашлюбну дитину.
Прислів'я, приказки
-А то коси, як ковбаси
-У кого коса товста, у того доля пуста
-Руса коса нижче пояса
-Коса коротка, а доля солодка
-Посивіє їй коса, як кінський хвіст
-До сивої коси — до старості
-Зав'язати косу — вийти заміж чи взяти заміж
