Відмінності між версіями «Побратися»
(Створена сторінка: '''Побра́тися, -беруся, -берешся, '''''гл. ''1) Взяться, взять другъ друга. ''Поберуться усі хлопц...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Побра́тися, -беруся, -берешся, '''''гл. ''1) Взяться, взять другъ друга. ''Поберуться усі хлопці і дівчата рядком за руки. ''Чуб. 2) Пойти, отправиться. ''Побрався Павло додому. ''МВ. (О. 1862. І. 76). ''Гарасько до овець побрався. ''Мкр. Г. 27. ''Куди отце летять з оселі горобці? Дивлюсь, у сад побрались молодці. ''Греб. 367. 3) Пожениться. Мет. 7. ''Доки не поберуться, любляться, а як поберуться, то судяться. ''Ном. № 9822. ''Поберемося, небого! ''Чуб. V. 121. 4) Обратиться, превратиться во что (о многомъ). ''В їх од його лікарства усе в животі брусом побралось. ''Г. Барв. 325. | '''Побра́тися, -беруся, -берешся, '''''гл. ''1) Взяться, взять другъ друга. ''Поберуться усі хлопці і дівчата рядком за руки. ''Чуб. 2) Пойти, отправиться. ''Побрався Павло додому. ''МВ. (О. 1862. І. 76). ''Гарасько до овець побрався. ''Мкр. Г. 27. ''Куди отце летять з оселі горобці? Дивлюсь, у сад побрались молодці. ''Греб. 367. 3) Пожениться. Мет. 7. ''Доки не поберуться, любляться, а як поберуться, то судяться. ''Ном. № 9822. ''Поберемося, небого! ''Чуб. V. 121. 4) Обратиться, превратиться во что (о многомъ). ''В їх од його лікарства усе в животі брусом побралось. ''Г. Барв. 325. | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | '''ПОБРА́ТИСЯ''' - 1. Взятися за що-небудь або один за одного (про всіх або багатьох). Пасажири побралися за поручні. | ||
+ | |||
+ | Побра́тися в (під) бо́ки — те саме, що Взя́тися в (під) бо́ки (про всіх або багатьох) (див. бік). Отсе тут буде юрба, що знай танцюють та сміються. Побравшись у боки, вибивають під бандуру гопака веселії злидні (П. Куліш, Вибр., 1969, 138); Побра́тися за ру́ки (ру́чки, ру́ченьки) — взяти за руки один одного. Після сніданку Іван з Франкою побралися за руки і пішли в долину (Чорн., Потік.., 1956, 43); Обнімемось, поцілуємось, поберемося за рученьки та й підем удвох собі аж у Київ (Шевч., II, 1953, 174); Побра́тися па́рами — взятися по двоє один за одного (про всіх або багатьох). Дівчата позбігались, покидали сапи і знов побрались парами (Н.-Лев., II, 1956, 33); Побра́тися попі́д ру́ки (ру́чки) — взяти під руки один одного. Єгер і Бекер побрались попід руки, ведуть перед громадці з молодих ткачів, увіходять з гуком у ванькир, а звідти до шинку (Л. Укр., IV, 1954, 227); Побра́тися рука́ми за ши́ї — обхопити руками шиї один одному; обнятися. За кілька день Альоша з Матросом, побравшись руками за шиї, вийшли з подвір’я (Мик., Повісті.., 1956, 82). | ||
+ | |||
+ | 2. розм. Піти, відправитися куди-небудь. Чіпка.. побрався прямо в Піски (Мирний, І, 1949, 349); Не доїздячи.. до Києва, взяли вони у ліву руку, да й побрались гаєм, по кривій доріжці (П. Куліш, Вибр., 1969, 49); Вийшов він [з острога] і не подає знаку, а сам на Чернігів побрався (Гр., II, 1963, 279); // Вилізти, піднятися на що-небудь або куди-небудь. Хведір.. мовчки побрався на піч (Мирний, III, 1954, 65); Качки голосно закрякали і побралися на берег (Панч, Гомон. Україна, 1954, 25); Вони вилізли з машини і побралися вгору по східцях, що вели до прекрасного білого будинку (Загреб., Європа. Захід, 1961, 23). | ||
+ | |||
+ | 3. Поженитися. Як умирала стара, то благословила наймита з наймичкою побратись (Стор., І, 1957, 58); Бере ж молодий Ланович.. Милянову доньку.. Хто був би то гадав, хто був би то сподівався, що обоє поберуться? (Мак., Вибр., 1954, 194); Буде у Артема з Варварою ювілей їхнього одруження. Тридцять років, як побрались (Кучер, Чорноморці, 1956, 27); * Образно. [Сапфо:] Його потуга з талантом побралась і за дітей були — мої пісні і славні вчинки мудрого Дареса (Л. Укр., III, 1952, 724). | ||
+ | |||
+ | 4. тільки 3 ос., чим, розм. Перетворитися в щось, набути певного вигляду (про все або багато чого-небудь). В їх [у дітей] од його лікарства усе в животі брусом побралось (Сл. Гр.). | ||
+ | |||
+ | ==Цитати== | ||
+ | |||
+ | -"Любляться вони вірно, чесно, живуть душа в душу, ось-ось мають побратися, коли ж… не можна! Не дозволяє драма! Бо й справді-таки: що б то була за українська драма, якби кожному дозволялось женитись". | ||
+ | Винниченко Володимир Кирилович - Антерпреньор Гаркун-Задунайський | ||
+ | |||
+ | -"Він проклене дочку, бо її вчинок одверне від нього ласку губернатора і, хтозна, чи й більшого лиха не накличе? Що робити? Втекти — значить, відректися від батька; залишитись, скоритись йому — значить, відректися від коханого й побратися з нелюбом". | ||
+ | Старицький Михайло Петрович - Останні орли | ||
+ | |||
+ | -"— Ну, тільки я тобі ще покажу… Розумієш, яка ніби страшно моральна, ідейна, поступова, любить мене, кохає по самі свої погані вуха, а сама, не бійсь, як сказав їй побратися, аж отетеріла". | ||
+ | Винниченко Володимир Кирилович - Божки | ||
+ | |||
+ | -"Три дні й три ночі пережидали вони, поки до гаю знов побратися, і молодиця ходила тим часом на поденну роботу, зоставляючи дівчинку саму у хатці". | ||
+ | Вовчок Марко - Кармелюк | ||
+ | |||
+ | -"Побратися — ми поберемося… лиш от… — і урвала." | ||
+ | Кобилянська Ольга Юліанівна - В неділю рано зілля копала... | ||
+ | |||
+ | -"- Павле Амвросiйовичу, - почав знову з самого початку, - мене звуть Антон, я дружив з вашою донькою Клавою, ми збиралися побратися". | ||
+ | Кашин Владимир - Кривавий блиск алмазiв | ||
+ | |||
+ | -"Говорили ще довго, радилися, аби не казати тепер ще нічого ні татові, ні мамі про те, що хотять побратися за рік-півтора, як він поверне." | ||
+ | Кобилянська Ольга Юліанівна - Земля |
Версія за 22:45, 1 жовтня 2021
Побра́тися, -беруся, -берешся, гл. 1) Взяться, взять другъ друга. Поберуться усі хлопці і дівчата рядком за руки. Чуб. 2) Пойти, отправиться. Побрався Павло додому. МВ. (О. 1862. І. 76). Гарасько до овець побрався. Мкр. Г. 27. Куди отце летять з оселі горобці? Дивлюсь, у сад побрались молодці. Греб. 367. 3) Пожениться. Мет. 7. Доки не поберуться, любляться, а як поберуться, то судяться. Ном. № 9822. Поберемося, небого! Чуб. V. 121. 4) Обратиться, превратиться во что (о многомъ). В їх од його лікарства усе в животі брусом побралось. Г. Барв. 325.
Сучасні словники
ПОБРА́ТИСЯ - 1. Взятися за що-небудь або один за одного (про всіх або багатьох). Пасажири побралися за поручні.
Побра́тися в (під) бо́ки — те саме, що Взя́тися в (під) бо́ки (про всіх або багатьох) (див. бік). Отсе тут буде юрба, що знай танцюють та сміються. Побравшись у боки, вибивають під бандуру гопака веселії злидні (П. Куліш, Вибр., 1969, 138); Побра́тися за ру́ки (ру́чки, ру́ченьки) — взяти за руки один одного. Після сніданку Іван з Франкою побралися за руки і пішли в долину (Чорн., Потік.., 1956, 43); Обнімемось, поцілуємось, поберемося за рученьки та й підем удвох собі аж у Київ (Шевч., II, 1953, 174); Побра́тися па́рами — взятися по двоє один за одного (про всіх або багатьох). Дівчата позбігались, покидали сапи і знов побрались парами (Н.-Лев., II, 1956, 33); Побра́тися попі́д ру́ки (ру́чки) — взяти під руки один одного. Єгер і Бекер побрались попід руки, ведуть перед громадці з молодих ткачів, увіходять з гуком у ванькир, а звідти до шинку (Л. Укр., IV, 1954, 227); Побра́тися рука́ми за ши́ї — обхопити руками шиї один одному; обнятися. За кілька день Альоша з Матросом, побравшись руками за шиї, вийшли з подвір’я (Мик., Повісті.., 1956, 82).
2. розм. Піти, відправитися куди-небудь. Чіпка.. побрався прямо в Піски (Мирний, І, 1949, 349); Не доїздячи.. до Києва, взяли вони у ліву руку, да й побрались гаєм, по кривій доріжці (П. Куліш, Вибр., 1969, 49); Вийшов він [з острога] і не подає знаку, а сам на Чернігів побрався (Гр., II, 1963, 279); // Вилізти, піднятися на що-небудь або куди-небудь. Хведір.. мовчки побрався на піч (Мирний, III, 1954, 65); Качки голосно закрякали і побралися на берег (Панч, Гомон. Україна, 1954, 25); Вони вилізли з машини і побралися вгору по східцях, що вели до прекрасного білого будинку (Загреб., Європа. Захід, 1961, 23).
3. Поженитися. Як умирала стара, то благословила наймита з наймичкою побратись (Стор., І, 1957, 58); Бере ж молодий Ланович.. Милянову доньку.. Хто був би то гадав, хто був би то сподівався, що обоє поберуться? (Мак., Вибр., 1954, 194); Буде у Артема з Варварою ювілей їхнього одруження. Тридцять років, як побрались (Кучер, Чорноморці, 1956, 27); * Образно. [Сапфо:] Його потуга з талантом побралась і за дітей були — мої пісні і славні вчинки мудрого Дареса (Л. Укр., III, 1952, 724).
4. тільки 3 ос., чим, розм. Перетворитися в щось, набути певного вигляду (про все або багато чого-небудь). В їх [у дітей] од його лікарства усе в животі брусом побралось (Сл. Гр.).
Цитати
-"Любляться вони вірно, чесно, живуть душа в душу, ось-ось мають побратися, коли ж… не можна! Не дозволяє драма! Бо й справді-таки: що б то була за українська драма, якби кожному дозволялось женитись". Винниченко Володимир Кирилович - Антерпреньор Гаркун-Задунайський
-"Він проклене дочку, бо її вчинок одверне від нього ласку губернатора і, хтозна, чи й більшого лиха не накличе? Що робити? Втекти — значить, відректися від батька; залишитись, скоритись йому — значить, відректися від коханого й побратися з нелюбом". Старицький Михайло Петрович - Останні орли
-"— Ну, тільки я тобі ще покажу… Розумієш, яка ніби страшно моральна, ідейна, поступова, любить мене, кохає по самі свої погані вуха, а сама, не бійсь, як сказав їй побратися, аж отетеріла". Винниченко Володимир Кирилович - Божки
-"Три дні й три ночі пережидали вони, поки до гаю знов побратися, і молодиця ходила тим часом на поденну роботу, зоставляючи дівчинку саму у хатці". Вовчок Марко - Кармелюк
-"Побратися — ми поберемося… лиш от… — і урвала." Кобилянська Ольга Юліанівна - В неділю рано зілля копала...
-"- Павле Амвросiйовичу, - почав знову з самого початку, - мене звуть Антон, я дружив з вашою донькою Клавою, ми збиралися побратися". Кашин Владимир - Кривавий блиск алмазiв
-"Говорили ще довго, радилися, аби не казати тепер ще нічого ні татові, ні мамі про те, що хотять побратися за рік-півтора, як він поверне." Кобилянська Ольга Юліанівна - Земля