Відмінності між версіями «Гоголь»

Версія за 00:02, 23 червня 2021

Гоголь, -ля, м. Родъ дикой утки, Anas clangula. Вх. Пч. II. 8. Гоголю, гоголю, припливи к берегу. Чуб. III. 306.

Морфологічні ознаки

Ниркова качка середньої величини з великою заокругленою головою, коротким дзьобом та контрастно-чорним забарвленням (у самців). Виражений статевий диморфізм. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова чорна, з зеленим металічним полиском; біля основи дзьоба білі плями; середина спини, частина плечових пер, надхвістя і першорядні махові пера чорні; шия, спина з боків, верхні покривні пера другорядних махових і низ тулуба білі; першорядні махові і їх покривні пера чорні; «дзеркальце» біле; спід крил темно-сірий. Хвіст чорний, дзьоб чорний, ноги жовтогарячі, райдужна оболонка ока жовта. У позашлюбному вбранні самець подібний до самки, але верхні покривні пера крил такі, як у шлюбний період.

Доросла самка бурувато-сіра; голова і верх шиї шоколадно-коричневі; на шиї білий «нашийник». Райдужка світла, але не така яскраво-жовта як у самців. На верхніх білих покривних перах крила дві вузькі темні смуги, малі покривні пера крила сірі; груди і черево білі. Дзьоб темно-сірий, іноді з жовтою плямою на кінці; ноги жовті. Молодий птах подібний до самки, але без «нашийника». Маса тіла: 570—895 г, довжина тіла: 325—360 мм, розмах крил: 620—690 мм.

В усі періоди року від чубатої і морської черней відрізняється білими верхніми покривними перами другорядних махових, а доросла самка від дорослих самок черней — також білим «нашийником» і темно-сірим сподом крил.

Ареал виду та його поширення в Україні

Репродуктивна частина ареалу у лісотундрі і тайзі Євразії та Пн. Америки. В Україні гніздиться групами на пн. 
Рівненської обл. і, можливо, на Шацьких оз., а також на Дніпрі. Зимує на Дніпрі (сотні птахів) і АзовоЧорноморському узбережжі, 
переважно на Утлюцькому лимані та у пн. частині Сивашу.

Чисельність і причини її зміни

У Європі складає 395–400 тис. ос. В Україні був численним на гніздуванні у плавнях Дніпра між Запоріжжям і Нікополем, але після затоплення Кінських і Базавлуцьких 
плавнів в останнє десятиріччя не трапляється. Кілька десятків пар гніздиться у Волинській та Рівненській обл., окремі пари — у заплаві середнього і нижнього Дніпра. 
На зимівлі звичайний (за рахунок прилітних птахів з Росії та Білорусі) переважно на Чорноморському узбережжі, але чисельність не перевищує 5 тис. ос. і продовжує зменшуватись, 
вірогідно у зв`язку з підвищенням рівня Каспію і покращанням там умов зимівлі. Вирубування старих дуплистих дерев у заплавах річок і на берегах озер, затоплення заплав внаслідок 
будівництва ГЕС.

Особливості біології та наукове значення

Прилітає у кінці лютого — на початку березня. Займає прісні водойми (озера, заплави великих рік), оточені лісом з дуплистими деревами; на зимівлі — морські затоки 
та ополонки на великих ріках і водосховищах. Пари утворює наприкінці зимівлі. Гнізда влаштовує виключно у дуплах дерев листяних порід; охоче заселяє штучні гніздівлі. 
Гніздо використовує кілька років. Кладку з 7–12 яєць відкладає з другої половини травня; насиджує самка (28 діб). Пташенята починають літати у кінці липня. Статевозрілим 
стає у 2 роки. Окремі особини влітку можуть знаходитись за межами репродуктивної частини ареалу (на Молочному лимані, Сиваші), де проходить їхнє линяння. На місця зимівлі 
прилітає пізно (зазвичай у 2-й половині грудня), утворює мішані зграї з іншими качками, які кочують уздовж узбережжя. Живиться личинками комах, молюсками, ракоподібними, а також дрібною рибою.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання