Відмінності між версіями «Окидати»
(Створена сторінка: '''Окида́ти, -да́ю, -єш, '''сов. в. '''окинути, -ну, -неш, '''''гл. ''Окидывать, окинуть. ''Сам Турн сто...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Окида́ти, -да́ю, -єш, '''сов. в. '''окинути, -ну, -неш, '''''гл. ''Окидывать, окинуть. ''Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих, скрізь ярим оком окидає. ''Котл. Ен. | '''Окида́ти, -да́ю, -єш, '''сов. в. '''окинути, -ну, -неш, '''''гл. ''Окидывать, окинуть. ''Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих, скрізь ярим оком окидає. ''Котл. Ен. | ||
[[Категорія:Ок]] | [[Категорія:Ок]] | ||
| + | |||
| + | == <big>Тлумачення у сучасних словниках</big> == | ||
| + | === Словник української мови: в 11 томах === | ||
| + | [http://Одинадцятитомний%20«Словник%20української%20мови»%20(або%20СУМ-11) http://sum.in.ua/] | ||
| + | |||
| + | ОКИДА́ТИ, аю, аєш, недок., ОКИ́НУТИ, ну, неш, док., перех., перев. зі словами зором, поглядом, очима і т. ін. Оглядати, обдивлятися. Хлопці.. вийшли з зали, окидаючи її скоса очима (Нечуй-Левицький, I, 1956, 337); Пагорний окинув безмірне, всіяне зорями плесо і чомусь зітхнув (Михайло Стельмах, I, 1962, 458); Окину бувало оком оте поле — здавалось би: що в ньому за зміна?.. А очі на неї інакше вже дивляться, бо не панська вона тепер, а наша, народна (Ігор Муратов, Нук. повість, 1959, 127); Знайомлячись, скульптор окинув дівчину гострим поглядом (Олесь Гончар, Новели, 1954, 90). | ||
| + | |||
| + | ♦ Окидати (окинути) думкою — думати, обдумувати. Спокійно окинув думкою: — Ні, тепер уже ніщо не стане на заваді… (Степан Васильченко, II, 1959, 101); Скільки оком окинеш див. око 1. | ||
| + | |||
| + | === Словник синонімів === | ||
| + | https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 | ||
| + | |||
| + | ОГЛЯ́НУТИ[ОБГЛЯ́НУТИ] (подивитися на кого-, що-небудь, послідовно переводячи погляд з одного на іншого, з однієї частини на іншу), ОБДИВИ́ТИСЯ, ОБГЛЕ́ДІТИ[ОГЛЕ́ДІТИрідше], ОЗИРНУ́ТИ[ОБЗИРНУ́ТИрідше], ОКИ́НУТИ, ПРОВЕСТИ́, ПРОБІ́ГТИ, ПРОЙТИ́СЯ, ПОГЛЯ́НУТИперев. із сл. оком, очима, зором, поглядом, ОГЛЯ́ДІТИ[ОБГЛЯ́ДІТИ]рідше; ОБРЕВІЗУВА́ТИ (надто уважно). - Недок.: огляда́ти[обгляда́ти], обдивля́тися, озира́ти[обзира́ти], окида́ти, прово́дити, пробіга́ти, прохо́дитися, прохо́джуватися, проходжа́тисярозм.Орлюк оглянув своїх гостей (О. Довженко); Замовк він, а очима пильно обглянув дівча з ніг до голови (А. Головко); - Хіба ти голодна чи холодна? Он як тебе наряджено. - Вона пильно обдивилася свій одяг (Панас Мирний); Микола Чубак озирнув похмурий натовп мужиків (Г. Епік); Знайомлячись, скульптор окинув дівчину гострим поглядом (О. Гончар); Єремія оглядів її [Тодозю] гострим оком в одну мить (І. Нечуй-Левицький); Зустрівши на платформі матроса.., Большаков обревізував його з напису на кашкеті до калош на босих ногах (Ю. Яновський). - Пор. 1. огляда́ти. | ||
| + | |||
| + | === Словник фразеологізмів === | ||
| + | |||
| + | <big>куди́ не кинь / не скинь (не гля́неш, не оки́неш і т. ін.) о́ком. Кругом, скрізь, усюди, де тільки видно. Куди не кинь оком — степ, голий, дзвінкий і вітряний (М. Чабанівський); — Оце й Московщина починається,— сказав хтось.— Оце?! Та й невесела ж яка вона!.. все ліси та бори, куди оком не скинь (Панас Мирний); І куди не глянеш оком, біло все кругом (В. Сосюра); Веселяться гори, аж лунають від співаночок, аж мліються, куди оком не окинеш, маковим цвітом — запасками, фустками [хустками] жінок та дівчат, білими сорочками косарів (Г. Хоткевич). | ||
| + | |||
| + | окида́ти / оки́нути ду́мкою. Роздумувати над чимсь, обдумувати, обмірковувати щось. Спокійно окинув думкою: — Ні, тепер уже ніщо не стане на заваді… (С. Васильченко). | ||
| + | |||
| + | окида́ти / оки́нути о́ком (очи́ма, по́глядом і т. ін.) кого, що, де. Швидко, побіжно оглядати, розглядати кого-, що-небудь або обдивлятися навкруги. Через плече товариша окидаю оком нову камеру (Ю. Збанацький); Хлопці вийшли з зали, окидаючи її скоса очима (І. Нечуй-Левицький); Підозріливо [староста] окидає очима Гната (М. Стельмах); Він [Тимофій] окидає поглядом подвір’я і вулицю, але ніде нікого (М. Стельмах); Вишневецький окинув оком усю ту пишну околицю (І. Нечуй-Левицький); Глянув [Синявін] назад, окинув оком навкруги, і раптом якась догадка блиснула в очах (Іван Ле); Окину бувало оком оте поле — здавалось би: що в ньому за зміна?.. не панська вона [земля] тепер, а наша, народна (І. Муратов); Яресько окинув очима степи: яка земля! (О. Гончар); Окинула зором все своє тіло, од грудей до пальців ніг. “Хіба я стара?” (М. Коцюбинський); Майор окинув зором місцевість. Міношукачі тут не допоможуть (Л. Дмитерко). обкида́ти о́ком (по́глядом). — Се наша Тухольщина, наш рай! — сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад (І. Франко); — Карту! — гукнув Колісник,.. обкидаючи .. поглядом усю вокзалію [увесь вокзал] (Панас Мирний). | ||
| + | |||
| + | окида́ти / оки́нути о́ком (очи́ма, по́глядом і т. ін.) кого, що, де. Швидко, побіжно оглядати, розглядати кого-, що-небудь або обдивлятися навкруги. Через плече товариша окидаю оком нову камеру (Ю. Збанацький); Хлопці вийшли з зали, окидаючи її скоса очима (І. Нечуй-Левицький); Підозріливо [староста] окидає очима Гната (М. Стельмах); Він [Тимофій] окидає поглядом подвір’я і вулицю, але ніде нікого (М. Стельмах); Вишневецький окинув оком усю ту пишну околицю (І. Нечуй-Левицький); Глянув [Синявін] назад, окинув оком навкруги, і раптом якась догадка блиснула в очах (Іван Ле); Окину бувало оком оте поле — здавалось би: що в ньому за зміна?.. не панська вона [земля] тепер, а наша, народна (І. Муратов); Яресько окинув очима степи: яка земля! (О. Гончар); Окинула зором все своє тіло, од грудей до пальців ніг. “Хіба я стара?” (М. Коцюбинський); Майор окинув зором місцевість. Міношукачі тут не допоможуть (Л. Дмитерко). обкида́ти о́ком (по́глядом). — Се наша Тухольщина, наш рай! — сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад (І. Франко); — Карту! — гукнув Колісник,.. обкидаючи .. поглядом усю вокзалію [увесь вокзал] (Панас Мирний). | ||
| + | |||
| + | окида́ти / оки́нути о́ком (очи́ма, по́глядом і т. ін.) кого, що, де. Швидко, побіжно оглядати, розглядати кого-, що-небудь або обдивлятися навкруги. Через плече товариша окидаю оком нову камеру (Ю. Збанацький); Хлопці вийшли з зали, окидаючи її скоса очима (І. Нечуй-Левицький); Підозріливо [староста] окидає очима Гната (М. Стельмах); Він [Тимофій] окидає поглядом подвір’я і вулицю, але ніде нікого (М. Стельмах); Вишневецький окинув оком усю ту пишну околицю (І. Нечуй-Левицький); Глянув [Синявін] назад, окинув оком навкруги, і раптом якась догадка блиснула в очах (Іван Ле); Окину бувало оком оте поле — здавалось би: що в ньому за зміна?.. не панська вона [земля] тепер, а наша, народна (І. Муратов); Яресько окинув очима степи: яка земля! (О. Гончар); Окинула зором все своє тіло, од грудей до пальців ніг. “Хіба я стара?” (М. Коцюбинський); Майор окинув зором місцевість. Міношукачі тут не допоможуть (Л. Дмитерко). обкида́ти о́ком (по́глядом). — Се наша Тухольщина, наш рай! — сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад (І. Франко); — Карту! — гукнув Колісник,.. обкидаючи .. поглядом усю вокзалію [увесь вокзал] (Панас Мирний). | ||
Поточна версія на 13:13, 22 червня 2021
Окида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. окинути, -ну, -неш, гл. Окидывать, окинуть. Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих, скрізь ярим оком окидає. Котл. Ен.
Зміст
Тлумачення у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 томах
ОКИДА́ТИ, аю, аєш, недок., ОКИ́НУТИ, ну, неш, док., перех., перев. зі словами зором, поглядом, очима і т. ін. Оглядати, обдивлятися. Хлопці.. вийшли з зали, окидаючи її скоса очима (Нечуй-Левицький, I, 1956, 337); Пагорний окинув безмірне, всіяне зорями плесо і чомусь зітхнув (Михайло Стельмах, I, 1962, 458); Окину бувало оком оте поле — здавалось би: що в ньому за зміна?.. А очі на неї інакше вже дивляться, бо не панська вона тепер, а наша, народна (Ігор Муратов, Нук. повість, 1959, 127); Знайомлячись, скульптор окинув дівчину гострим поглядом (Олесь Гончар, Новели, 1954, 90).
♦ Окидати (окинути) думкою — думати, обдумувати. Спокійно окинув думкою: — Ні, тепер уже ніщо не стане на заваді… (Степан Васильченко, II, 1959, 101); Скільки оком окинеш див. око 1.
Словник синонімів
https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8
ОГЛЯ́НУТИ[ОБГЛЯ́НУТИ] (подивитися на кого-, що-небудь, послідовно переводячи погляд з одного на іншого, з однієї частини на іншу), ОБДИВИ́ТИСЯ, ОБГЛЕ́ДІТИ[ОГЛЕ́ДІТИрідше], ОЗИРНУ́ТИ[ОБЗИРНУ́ТИрідше], ОКИ́НУТИ, ПРОВЕСТИ́, ПРОБІ́ГТИ, ПРОЙТИ́СЯ, ПОГЛЯ́НУТИперев. із сл. оком, очима, зором, поглядом, ОГЛЯ́ДІТИ[ОБГЛЯ́ДІТИ]рідше; ОБРЕВІЗУВА́ТИ (надто уважно). - Недок.: огляда́ти[обгляда́ти], обдивля́тися, озира́ти[обзира́ти], окида́ти, прово́дити, пробіга́ти, прохо́дитися, прохо́джуватися, проходжа́тисярозм.Орлюк оглянув своїх гостей (О. Довженко); Замовк він, а очима пильно обглянув дівча з ніг до голови (А. Головко); - Хіба ти голодна чи холодна? Он як тебе наряджено. - Вона пильно обдивилася свій одяг (Панас Мирний); Микола Чубак озирнув похмурий натовп мужиків (Г. Епік); Знайомлячись, скульптор окинув дівчину гострим поглядом (О. Гончар); Єремія оглядів її [Тодозю] гострим оком в одну мить (І. Нечуй-Левицький); Зустрівши на платформі матроса.., Большаков обревізував його з напису на кашкеті до калош на босих ногах (Ю. Яновський). - Пор. 1. огляда́ти.
Словник фразеологізмів
куди́ не кинь / не скинь (не гля́неш, не оки́неш і т. ін.) о́ком. Кругом, скрізь, усюди, де тільки видно. Куди не кинь оком — степ, голий, дзвінкий і вітряний (М. Чабанівський); — Оце й Московщина починається,— сказав хтось.— Оце?! Та й невесела ж яка вона!.. все ліси та бори, куди оком не скинь (Панас Мирний); І куди не глянеш оком, біло все кругом (В. Сосюра); Веселяться гори, аж лунають від співаночок, аж мліються, куди оком не окинеш, маковим цвітом — запасками, фустками [хустками] жінок та дівчат, білими сорочками косарів (Г. Хоткевич).
окида́ти / оки́нути ду́мкою. Роздумувати над чимсь, обдумувати, обмірковувати щось. Спокійно окинув думкою: — Ні, тепер уже ніщо не стане на заваді… (С. Васильченко).
окида́ти / оки́нути о́ком (очи́ма, по́глядом і т. ін.) кого, що, де. Швидко, побіжно оглядати, розглядати кого-, що-небудь або обдивлятися навкруги. Через плече товариша окидаю оком нову камеру (Ю. Збанацький); Хлопці вийшли з зали, окидаючи її скоса очима (І. Нечуй-Левицький); Підозріливо [староста] окидає очима Гната (М. Стельмах); Він [Тимофій] окидає поглядом подвір’я і вулицю, але ніде нікого (М. Стельмах); Вишневецький окинув оком усю ту пишну околицю (І. Нечуй-Левицький); Глянув [Синявін] назад, окинув оком навкруги, і раптом якась догадка блиснула в очах (Іван Ле); Окину бувало оком оте поле — здавалось би: що в ньому за зміна?.. не панська вона [земля] тепер, а наша, народна (І. Муратов); Яресько окинув очима степи: яка земля! (О. Гончар); Окинула зором все своє тіло, од грудей до пальців ніг. “Хіба я стара?” (М. Коцюбинський); Майор окинув зором місцевість. Міношукачі тут не допоможуть (Л. Дмитерко). обкида́ти о́ком (по́глядом). — Се наша Тухольщина, наш рай! — сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад (І. Франко); — Карту! — гукнув Колісник,.. обкидаючи .. поглядом усю вокзалію [увесь вокзал] (Панас Мирний).
окида́ти / оки́нути о́ком (очи́ма, по́глядом і т. ін.) кого, що, де. Швидко, побіжно оглядати, розглядати кого-, що-небудь або обдивлятися навкруги. Через плече товариша окидаю оком нову камеру (Ю. Збанацький); Хлопці вийшли з зали, окидаючи її скоса очима (І. Нечуй-Левицький); Підозріливо [староста] окидає очима Гната (М. Стельмах); Він [Тимофій] окидає поглядом подвір’я і вулицю, але ніде нікого (М. Стельмах); Вишневецький окинув оком усю ту пишну околицю (І. Нечуй-Левицький); Глянув [Синявін] назад, окинув оком навкруги, і раптом якась догадка блиснула в очах (Іван Ле); Окину бувало оком оте поле — здавалось би: що в ньому за зміна?.. не панська вона [земля] тепер, а наша, народна (І. Муратов); Яресько окинув очима степи: яка земля! (О. Гончар); Окинула зором все своє тіло, од грудей до пальців ніг. “Хіба я стара?” (М. Коцюбинський); Майор окинув зором місцевість. Міношукачі тут не допоможуть (Л. Дмитерко). обкида́ти о́ком (по́глядом). — Се наша Тухольщина, наш рай! — сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад (І. Франко); — Карту! — гукнув Колісник,.. обкидаючи .. поглядом усю вокзалію [увесь вокзал] (Панас Мирний).
окида́ти / оки́нути о́ком (очи́ма, по́глядом і т. ін.) кого, що, де. Швидко, побіжно оглядати, розглядати кого-, що-небудь або обдивлятися навкруги. Через плече товариша окидаю оком нову камеру (Ю. Збанацький); Хлопці вийшли з зали, окидаючи її скоса очима (І. Нечуй-Левицький); Підозріливо [староста] окидає очима Гната (М. Стельмах); Він [Тимофій] окидає поглядом подвір’я і вулицю, але ніде нікого (М. Стельмах); Вишневецький окинув оком усю ту пишну околицю (І. Нечуй-Левицький); Глянув [Синявін] назад, окинув оком навкруги, і раптом якась догадка блиснула в очах (Іван Ле); Окину бувало оком оте поле — здавалось би: що в ньому за зміна?.. не панська вона [земля] тепер, а наша, народна (І. Муратов); Яресько окинув очима степи: яка земля! (О. Гончар); Окинула зором все своє тіло, од грудей до пальців ніг. “Хіба я стара?” (М. Коцюбинський); Майор окинув зором місцевість. Міношукачі тут не допоможуть (Л. Дмитерко). обкида́ти о́ком (по́глядом). — Се наша Тухольщина, наш рай! — сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад (І. Франко); — Карту! — гукнув Колісник,.. обкидаючи .. поглядом усю вокзалію [увесь вокзал] (Панас Мирний).
