Відмінності між версіями «Світич»

Версія за 18:40, 8 червня 2021

Світич, -ча, м1) Свѣтильникъ, фонарь. Вх. Лем. 464. В трупарні світич світить, але вже конає. Федьк. І. 66. 2) Подсвѣчникъ. Угор. 3) = Світлач. 4) Мѣсто на печномъ шесткѣ, гдѣ кладутъ лучину. Вх. Зн. 62. 5) Паникадило, церковная люстра. Шух. І. 117.

Сучасні словники

Те саме, що світоч. Тільки в однім місці монгольського табору блищалося світло: се горів-палахкотів смоляний світич у шатрі Тугара Вовка (Іван Франко, VI, 1951, 99); Була ніч. На дерев'яній полиці горів світич. У кутку — коло божниці — лампада (Олександр Довженко, I, 1958, 265); Смілі майстри нової будови, Прямування нового борці; Ви, що волі, знаття і любові Світич держите міцно в руці! ..Я єднався в думках моїх з вами (Павло Грабовський, II, 1959, 497); Що слово точене? Чарує звук Акторських реплік та уданих мук.. І промовляє критик: «Скинь кашкет! Он світич наш, він гріє і зоріє, Люби і поклоняйся: то — поет!» (Микола Зеров, Вибр., 1966, 83).

Ілюстрації

Медіа

Джерела та література

Словник української мови

http://sum.in.ua/s/svitych

http://ukrlit.org/franko_ivan_yakovych/zakhar_berkut/42