Відмінності між версіями «Дебринець»
(→Джерела та література) |
(→Див. також) |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B9/ Журавець кривавий, герань криваво-червона] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Версія за 09:30, 3 червня 2021
Дебринець, -вця, м. Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГЕРА́НЬ, і, жін.
1. Трав'яниста рослина родини геранієвих з яскравими поодинокими або зібраними в двоквіткові пазушні зонтики квітками. На вікні зеленіли молоденькі листаті фікуси та герані (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 280); Виносили з хати фікуси, герань, -калачики; обмивали листочки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 76); // Субтропічна ефіроносна рослина. Герань рожева — багаторічна вічнозелена напівкущова рослина родини геранієвих (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 394); З сировини герані рожевої добувають ефірну олію (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 318).
2. Народна назва пеларгонії. Палали на вікні герані Та примули (Максим Рильський, Поеми, 1957, 181).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — Харків : Фактор, 2011. — 208 с.
2. Герань криваво-червона // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 101.