Відмінності між версіями «Гугнявий»
м |
м |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Nis1234.jpg]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 11:08, 31 травня 2021
Гугнявий, -а, -е. Гнусливый, говорящій въ нось.
Гугнявий, -а, -е = Гугнявий. А Кирило Тур.... гугнивим голосом: хиба ж тобі не страшно емірати? К. ЧР. 395.
Зміст
Сучасні словники
ГУГНЯ́ВИЙ, а, е. - Який говорить, співає нерозбірливо, у ніс. — Зав'язала собі світ за тим ледащом... Рябий, гугнявий та ще й злодій (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 31) ; Ранком мене розбудив гугнявий молодий півник (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 118);
// З носовим відтінком. Маленький сухий панок трохи гугнявим голосом викликав хлопців (Леся Українка, III, 1952, 557); У дітей, що видужали від дифтерії, може статися тимчасовий параліч м'якого піднебіння, що цілком змінює нормальний голос І робить його гугнявим (Шкільна гігієна, 1954, 309).
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 188.
