Відмінності між версіями «Лупесиння»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | 1. Тверде, цупке природне покриття (яйця, плоду тощо). Спочатку білка-крадійка прокусила шкаралупу яєчка, потім випила його (Коп., Як вони.., 1948, 18); Лід час експедиції І. М. Симонов виміняв багато побутових предметів, серед яких були .. вироби з шкаралупи кокосових горіхів, ряд прикрас: намисто, гребені, сережки і т, п. (Видатні вітч. географи.., 1954, 65). | ||
| + | |||
| + | 2. Тверде панцирне покриття в деяких тварин (раків, крабів, черепах і т. ін. ). Щоправда, краб має шкаралупу, має клешні, живе під камінням, а все-таки він не рак, а краб... (Вишня, І, 1956, 176); Ось равлик,- він втягся в свою шкаралупу (Донч., V, 1957, 16). . | ||
| + | |||
| + | 3. Твердий покрив на поверхні якого-небудь предмета, матеріалу і т. ін. З металу зняли іржаву шкаралупу. Тепер, щоб покрити деталь будь-яким захисним шаром, її занурюють у розчин електроліту (Наука.., 9, 1965, 49); В Михася вигорілий від сонця на голові чуб узявся суцільною шкаралупою (Чорн., Визвол. земля, 1959, 89); Стіг догорав. Він укрився чорною шкаралупою попелу, і тільки місцями жевріли червоні цятки жару (Багмут, Записки.., 1961, 73); *Образно. Коли вмовкала скрипка, під вікном зчинявся галас. Кортіло всякому заглянути в цю глиняну шкаралупу, звідки лилися звуки (Ле, Міжгір'я, 1953, 297). | ||
| + | |||
| + | 4. перен. Те, що обмежує, затримує щось, заважає чому-небудь (дальшому розвитку, руху і т. ін. ). Новий господарський організм, який вилазить у нас з кріпосницької шкаралупи,- це торгове землеробство і капіталізм (Ленін, 17, 1971, 119); Університетське життя вилущило його з тісної шкаралупи гімназиста. Повіяло іншим життям (Кобр., Вибр., 1954, 30); Ми зримо відчуваємо органічну єдність мистецтва Я. Музики і народної творчості. Проте для художниці народна творчість - не вузька шкаралупа, а чисте джерело правди і натхнення (Мист., 5, 1968, 13). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 15:24, 28 травня 2021
Лупеси́ння, -ня, с. Снятая кожица, кора, скорлупа. См. Лупесати. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Тверде, цупке природне покриття (яйця, плоду тощо). Спочатку білка-крадійка прокусила шкаралупу яєчка, потім випила його (Коп., Як вони.., 1948, 18); Лід час експедиції І. М. Симонов виміняв багато побутових предметів, серед яких були .. вироби з шкаралупи кокосових горіхів, ряд прикрас: намисто, гребені, сережки і т, п. (Видатні вітч. географи.., 1954, 65).
2. Тверде панцирне покриття в деяких тварин (раків, крабів, черепах і т. ін. ). Щоправда, краб має шкаралупу, має клешні, живе під камінням, а все-таки він не рак, а краб... (Вишня, І, 1956, 176); Ось равлик,- він втягся в свою шкаралупу (Донч., V, 1957, 16). .
3. Твердий покрив на поверхні якого-небудь предмета, матеріалу і т. ін. З металу зняли іржаву шкаралупу. Тепер, щоб покрити деталь будь-яким захисним шаром, її занурюють у розчин електроліту (Наука.., 9, 1965, 49); В Михася вигорілий від сонця на голові чуб узявся суцільною шкаралупою (Чорн., Визвол. земля, 1959, 89); Стіг догорав. Він укрився чорною шкаралупою попелу, і тільки місцями жевріли червоні цятки жару (Багмут, Записки.., 1961, 73); *Образно. Коли вмовкала скрипка, під вікном зчинявся галас. Кортіло всякому заглянути в цю глиняну шкаралупу, звідки лилися звуки (Ле, Міжгір'я, 1953, 297).
4. перен. Те, що обмежує, затримує щось, заважає чому-небудь (дальшому розвитку, руху і т. ін. ). Новий господарський організм, який вилазить у нас з кріпосницької шкаралупи,- це торгове землеробство і капіталізм (Ленін, 17, 1971, 119); Університетське життя вилущило його з тісної шкаралупи гімназиста. Повіяло іншим життям (Кобр., Вибр., 1954, 30); Ми зримо відчуваємо органічну єдність мистецтва Я. Музики і народної творчості. Проте для художниці народна творчість - не вузька шкаралупа, а чисте джерело правди і натхнення (Мист., 5, 1968, 13).
Ілюстрації
|
|
|
|
