Відмінності між версіями «Шляхетство»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/shljakhetstvo Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | |||
| + | ШЛЯХЕ́ТСТВО, а, сер., збірн. | ||
| + | Те саме, що шляхта. Сейми, сеймики ревіли, Сусіде [сусіди] мовчали, Дивилися, як королі Із Польщі втікають, Та слухали, як шляхетство Навісне гукає (Тарас Шевченко, I, 1963, 79); Прокляв [Костюшко] тоді вельможне шляхетство, що довело отчизну до смерті (Панас Мирний, I, 1949, 186); В XV — першій половині XVI ст. литовські, українські і білоруські бояри і князі злилися в єдиний пануючий стан, який за польським зразком почав називатися шляхтою, шляхетством (Історія УРСР, I, 1953, 154); | ||
| + | // Звання і привілеї шляхтича. [Ясь:] Не можу ж я з хлопами запанібрата бути: я шляхтич. [Наталя:] Ой, як високо ти з своїм шляхетством несешся! (Борис Грінченко, II, 1963, 534); Старий трохи вгамувався, показав нам старий документ на шляхетство, писаний по-латинськи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 407); Мужиловський на гачок не йшов. Його не вабили ані шляхетство польське, ані скасування баніції (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 26). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shliahetstvo270521.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shlahetstvo270521.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shlyahetstvo2705221.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | == | + | ==Іншими мовами== |
| − | == | + | ===[https://translate.academic.ru/%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE/uk/xx/ Український багатомовний словник]=== |
| − | + | ''Українсько-російський словник'' - шляхе́тство; ( в России) дворя́нство. | |
| − | + | ''Українсько-польський словник'' - szlachectwo. | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 15:33, 27 травня 2021
Шляхетство, -ва, с. 1) Дворянство. 2) Соб. Дворяне. Та слухали, як шляхетство навісне гукає. Шевч. 130.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШЛЯХЕ́ТСТВО, а, сер., збірн. Те саме, що шляхта. Сейми, сеймики ревіли, Сусіде [сусіди] мовчали, Дивилися, як королі Із Польщі втікають, Та слухали, як шляхетство Навісне гукає (Тарас Шевченко, I, 1963, 79); Прокляв [Костюшко] тоді вельможне шляхетство, що довело отчизну до смерті (Панас Мирний, I, 1949, 186); В XV — першій половині XVI ст. литовські, українські і білоруські бояри і князі злилися в єдиний пануючий стан, який за польським зразком почав називатися шляхтою, шляхетством (Історія УРСР, I, 1953, 154); // Звання і привілеї шляхтича. [Ясь:] Не можу ж я з хлопами запанібрата бути: я шляхтич. [Наталя:] Ой, як високо ти з своїм шляхетством несешся! (Борис Грінченко, II, 1963, 534); Старий трохи вгамувався, показав нам старий документ на шляхетство, писаний по-латинськи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 407); Мужиловський на гачок не йшов. Його не вабили ані шляхетство польське, ані скасування баніції (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 26).
Ілюстрації
|
|
|
Іншими мовами
Український багатомовний словник
Українсько-російський словник - шляхе́тство; ( в России) дворя́нство.
Українсько-польський словник - szlachectwo.
