Відмінності між версіями «Хиріти»
(Створена сторінка: '''Хиріти, -рію, -єш, '''''гл. ''Болѣть, хворать, хирѣть. Котл. Ен. ІІІ. 62. ''Хирітимехирітиме, та й ...) |
м |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хиріти, -рію, -єш, '''''гл. ''Болѣть, хворать, хирѣть. Котл. Ен. ІІІ. 62. ''Хирітимехирітиме, та й умре. ''Ном. № 13925. | '''Хиріти, -рію, -єш, '''''гл. ''Болѣть, хворать, хирѣть. Котл. Ен. ІІІ. 62. ''Хирітимехирітиме, та й умре. ''Ном. № 13925. | ||
[[Категорія:Хи]] | [[Категорія:Хи]] | ||
| + | -а, -е, діал. | ||
| + | 1. Бути хворобливим, кволим; хворіти. Стоїть село. Невесело. На горі палати Почорніли. Князь хиріє, Нездужає встати (Тарас Шевченко, II, 1963, 34); [Конон:] Робочих рук сила, а робота не завжди знаходиться.., а від того недоїдають, ходять у руб'ї та в дранті, хиріють і загибають (Марко Кропивницький, III, 1959, 209); Через два роки.. такий з нього гарний хлопець став, що кому не скажеш, що це той плакса, що хирів, то й віри не йме (Олекса Стороженко, I, 1957, 215); | ||
| + | // Погано рости (про рослини); в'янути, засихати. Так без роси, на спеці у пустині І хиріє, і в'яне вутлий цвіт! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 62); Навколо жовтіє-таки, хиріє зелень (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 231). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Бути у стані загального погіршення; занепадати. Робота хиріла, не розгорнувшись, завмирала (Яків Качура, II, 1958, 361); | ||
| + | // Вести малозмістовне, безрадісне, пусте життя. Мандрівники кидали промінь свідомості у глухі закутки краю.. Молода їх жвавість підбадьорювала ту нечисленну інтелігенцію, що хиріла по селах без культурного товариства (Володимир Самійленко, II, 1958, 398). | ||
Версія за 12:08, 27 травня 2021
Хиріти, -рію, -єш, гл. Болѣть, хворать, хирѣть. Котл. Ен. ІІІ. 62. Хирітимехирітиме, та й умре. Ном. № 13925. -а, -е, діал. 1. Бути хворобливим, кволим; хворіти. Стоїть село. Невесело. На горі палати Почорніли. Князь хиріє, Нездужає встати (Тарас Шевченко, II, 1963, 34); [Конон:] Робочих рук сила, а робота не завжди знаходиться.., а від того недоїдають, ходять у руб'ї та в дранті, хиріють і загибають (Марко Кропивницький, III, 1959, 209); Через два роки.. такий з нього гарний хлопець став, що кому не скажеш, що це той плакса, що хирів, то й віри не йме (Олекса Стороженко, I, 1957, 215); // Погано рости (про рослини); в'янути, засихати. Так без роси, на спеці у пустині І хиріє, і в'яне вутлий цвіт! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 62); Навколо жовтіє-таки, хиріє зелень (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 231).
2. перен. Бути у стані загального погіршення; занепадати. Робота хиріла, не розгорнувшись, завмирала (Яків Качура, II, 1958, 361); // Вести малозмістовне, безрадісне, пусте життя. Мандрівники кидали промінь свідомості у глухі закутки краю.. Молода їх жвавість підбадьорювала ту нечисленну інтелігенцію, що хиріла по селах без культурного товариства (Володимир Самійленко, II, 1958, 398).
