Відмінності між версіями «Збурлакуватіти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Збурлакуватіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Сдѣлаться бурлакою, т. е. бездомнымъ. Аф. 447. | '''Збурлакуватіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Сдѣлаться бурлакою, т. е. бездомнымъ. Аф. 447. | ||
[[Категорія:Зб]] Стати бурлакою, бездомним, самотнім, несімейним. | [[Категорія:Зб]] Стати бурлакою, бездомним, самотнім, несімейним. | ||
| + | |||
Походить від слова БУРЛАКУВАТИ, ую, уєш, недок. | Походить від слова БУРЛАКУВАТИ, ую, уєш, недок. | ||
Поточна версія на 23:20, 15 травня 2021
Збурлакуватіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться бурлакою, т. е. бездомнымъ. Аф. 447. Стати бурлакою, бездомним, самотнім, несімейним.
Походить від слова БУРЛАКУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. Не мати постійної роботи і постійного місця проживання; бути бурлакою (у 1 знач.). Йому [Миколі] так огидло бурлакувать, так забажалось осістись і оселитись на одному місці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 240).
2. Бути одиноким, несімейним. — Ти б одружився, сину! ..Другі твоїх літ дітками любуються, а ти все бурлакуєш! (Панас Мирний, II, 1954, 230); Сам собі їсти варить, сорочки пере... бурлакує старий причуда (Степан Васильченко, I, 1959, 140).
