Відмінності між версіями «Збурлакуватіти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Збурлакуватіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Сдѣлаться бурлакою, т. е. бездомнымъ. Аф. 447. [[Категорія:...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Збурлакуватіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Сдѣлаться бурлакою, т. е. бездомнымъ. Аф. 447.  
 
'''Збурлакуватіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Сдѣлаться бурлакою, т. е. бездомнымъ. Аф. 447.  
[[Категорія:Зб]]
+
[[Категорія:Зб]] Стати бурлакою, бездомним, самотнім, несімейним.
 +
Походить від слова БУРЛАКУВАТИ, ую, уєш, недок.
 +
 
 +
1. Не мати постійної роботи і постійного місця проживання; бути бурлакою (у 1 знач.). ''Йому [Миколі] так огидло бурлакувать, так забажалось осістись і оселитись на одному місці'' (Нечуй-Левицький, II, 1956, 240).
 +
 
 +
2. Бути одиноким, несімейним. — ''Ти б одружився, сину! ..Другі твоїх літ дітками любуються, а ти все бурлакуєш!'' (Панас Мирний, II, 1954, 230); ''Сам собі їсти варить, сорочки пере... бурлакує старий причуда'' (Степан Васильченко, I, 1959, 140).

Версія за 23:20, 15 травня 2021

Збурлакуватіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться бурлакою, т. е. бездомнымъ. Аф. 447. Стати бурлакою, бездомним, самотнім, несімейним. Походить від слова БУРЛАКУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Не мати постійної роботи і постійного місця проживання; бути бурлакою (у 1 знач.). Йому [Миколі] так огидло бурлакувать, так забажалось осістись і оселитись на одному місці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 240).

2. Бути одиноким, несімейним. — Ти б одружився, сину! ..Другі твоїх літ дітками любуються, а ти все бурлакуєш! (Панас Мирний, II, 1954, 230); Сам собі їсти варить, сорочки пере... бурлакує старий причуда (Степан Васильченко, I, 1959, 140).