Відмінності між версіями «Жах»
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | '''1.''' ''Почуття'', стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь. В голосі її чувся такий жах, наче в горнятку щонайменше варилось людське м’ясо (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 21); Жінки юрмилися осторонь, із жахом чекаючи, що воно буде (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 18); * У порівняннях. Воно [небо] то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 148). | ||
+ | |||
+ | ''Жах проймає'' (пройняв, охоплює, охопив, бере, взяв) ''кого'' — у кого-небудь виникає почуття великого переляку, страху. | ||
+ | |||
+ | Глобу проймав жах, гнався за ним, табуном мовчазних упевнених вовків (Олесь Гончар, Новели, 1954, 72); Юнону взяв великий жах! (Іван Котляревський, I, 1952, 66); Наводити (навести, наганяти, нагнати, завдавати, завдати) жах (жаху) — викликати в кого-небудь почуття великого переляку, страху. Щоб більше жаху їй завдать І щоб усяк боявся так робити, — У річці вражу Щуку утопити! (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 74); Нагнав жаху Данило на татар (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 592). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''2.''' ''перев. чого.'' Те, що викликає почуття переляку, страху. Тільки тепер з незвичайною глибиною перед дівчиною постав увесь жах нещастя, яке трапилось із її шахтою (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 148); Український народ не хоче повторення жахів війни як для себе, так і для інших народів (Радянська Україна, 13.IX 1951, 3). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''3.''' ''у знач. присудк. сл., рідко.'' Те саме, що жахливо 2. Як це необачно, що вона наважилася порушити професорову заборону. Це ж жах! (Юрій Смолич, I, 1958, 80). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''4.''' ''у знач. присл., розм.'' Надзвичайно, дуже. [Юля:] їстоньки хочу, жах! (Захар Мороз, П'єси, 1959, 174). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 02:13, 13 січня 2021
Жах (афект) - сильний негативний Забарвлення почуття, стан Дуже великого переляку, страху, что охоплює кого-небудь. Головною рісою жаху є прігніченість (заціпеніння), іноді тремтіння, загаль, відсутність актівної Реакції з Усунення джерела страху. За прийнятя в Данії годину класифікацією заціпеніння є захисна реакцією ТВАРИНИ організму на переляку у разі, ЯКЩО загроза явно перевершує возможности організму протістояті їй при тому, что відсутня можлівість сховатіся.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь. В голосі її чувся такий жах, наче в горнятку щонайменше варилось людське м’ясо (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 21); Жінки юрмилися осторонь, із жахом чекаючи, що воно буде (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 18); * У порівняннях. Воно [небо] то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 148).
Жах проймає (пройняв, охоплює, охопив, бере, взяв) кого — у кого-небудь виникає почуття великого переляку, страху.
Глобу проймав жах, гнався за ним, табуном мовчазних упевнених вовків (Олесь Гончар, Новели, 1954, 72); Юнону взяв великий жах! (Іван Котляревський, I, 1952, 66); Наводити (навести, наганяти, нагнати, завдавати, завдати) жах (жаху) — викликати в кого-небудь почуття великого переляку, страху. Щоб більше жаху їй завдать І щоб усяк боявся так робити, — У річці вражу Щуку утопити! (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 74); Нагнав жаху Данило на татар (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 592).
2. перев. чого. Те, що викликає почуття переляку, страху. Тільки тепер з незвичайною глибиною перед дівчиною постав увесь жах нещастя, яке трапилось із її шахтою (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 148); Український народ не хоче повторення жахів війни як для себе, так і для інших народів (Радянська Україна, 13.IX 1951, 3).
3. у знач. присудк. сл., рідко. Те саме, що жахливо 2. Як це необачно, що вона наважилася порушити професорову заборону. Це ж жах! (Юрій Смолич, I, 1958, 80).
4. у знач. присл., розм. Надзвичайно, дуже. [Юля:] їстоньки хочу, жах! (Захар Мороз, П'єси, 1959, 174).