Відмінності між версіями «Тик!»
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|gLp5V68x5pE}} | ||
+ | {{#ev:youtube|kXAFRX7ppjA}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Версія за 01:06, 13 січня 2021
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. Тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Тик! - кажуть коли тикають чимось у щось.
ТИК 1, у, чол. Нервове захворювання, що проявляється в мимовільних смиканнях м'язів обличчя, шиї, рук і т. ін. Тиком засмикалась щока у Щупака (Андрій Головко, II, 1957, 625); Крулікевич замовк, але нервовий тик довго смикав його тонкі губи (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 130).
ТИК 2, у, чол. Цупка бавовняна або льняна тканина (звичайно смугаста), що вживається для оббивання матраців, виготовлення чохлів і т. ін.
ТИК 3, а, чол. Велике дерево родини вербенових з міцною деревиною, що дико росте в лісовій смузі Індії й на острові Яві.
ТИК 4, виг. Уживається як присудок за знач. тикатися 1 2 й тикнутися 2. Тик-мик; Тик та мик — то в один, то в інший бік; туди-сюди. Дивується дід та під піч — тик та мик — І справді немає ціпочка. Зник (Іван Нехода, Казки.., 1958, 67).