Відмінності між версіями «А-а»

Версія за 21:55, 30 грудня 2020

А-а и а-асі, меж. Дѣтск.: испражняться. Ходім а-асі!

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Вікіпедія

А, а — кирилична літера, перша літера української та всіх кириличних абеток. Є у всіх абетках, створених на слов'яно-кириличній і латинській графічній основі. За формою накреслення — видозмінена літера, що походить із грецької. У сучасній українській мові літері А відповідає голосний звук [a] заднього ряду низького підняття, нелабіалізований, відкритий. «А» буває велике й мале, має рукописну й друковану форми. В староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) «А» вживалося в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

У 16 столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання