Відмінності між версіями «Лукань»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | '''Лукань''' - діал. Лука, луг. | |
+ | |||
+ | 1. Рівна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю, що розвивається протягом усього вегетаційного періоду. ''Степ без краю; зелені та м'які луки понад річкою; темні луги з дібровами'' (Марко Вовчок, I, 1955, 169); ''На луках зеленою щіткою пнулася догори трава'' (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 40). | ||
+ | |||
+ | 2. заст. Низина, поросла лісом. ''Ой, хто в лузі — озовися, Ой, хто в полі — одкликнися!'' (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 62); ''Сяде [Перебендя] собі, заспіває: «Ой не шуми, луже!»'' (Тарас Шевченко, I, 1951, 25). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 03:02, 25 грудня 2020
Лука́нь, -ня́, м. Лука. Могил. у.
Зміст
Сучасні словники
Лукань - діал. Лука, луг.
1. Рівна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю, що розвивається протягом усього вегетаційного періоду. Степ без краю; зелені та м'які луки понад річкою; темні луги з дібровами (Марко Вовчок, I, 1955, 169); На луках зеленою щіткою пнулася догори трава (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 40).
2. заст. Низина, поросла лісом. Ой, хто в лузі — озовися, Ой, хто в полі — одкликнися! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 62); Сяде [Перебендя] собі, заспіває: «Ой не шуми, луже!» (Тарас Шевченко, I, 1951, 25).