Відмінності між версіями «Димитися»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Тлумачення слова у сучасних словниках | + | Тлумачення слова у сучасних словниках |
| + | |||
| + | [http://Академічний%20тлумачний%20словник%20(1970—1980) Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | ДИМИТИСЯ і ДИМІТИСЯ, миться; мн. димляться; недок. Виділяти дим; тліти, виділяючи дим. До стелі з лампи довгий гніт димивсь (Іван Франко, X, 1954, 196); Над берегом димилися руїни снарядами запалених домів (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 372); | ||
| + | // перен. Виділяти пару, давати випари. В одному [посуді] недопитий холонув чай, а в другому якась бура водиця димилася (Панас Мирний, III, 1954, 209); Вогунці проносились повз .. командира. У коней димилися гарячі ніздрі (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 112); Земля і дерева димілися ранішнім паром (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 586); | ||
| + | // Підніматися клубками, стелитися (про хмари, туман). Десь над обрієм, над панськими будинками в лісі кипіли й димились хмари, чорні, як оксамит (Степан Васильченко, II, 1959, 324). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 04:00, 25 грудня 2020
Димитися, -млюся, -мишся, гл. Дымиться.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДИМИТИСЯ і ДИМІТИСЯ, миться; мн. димляться; недок. Виділяти дим; тліти, виділяючи дим. До стелі з лампи довгий гніт димивсь (Іван Франко, X, 1954, 196); Над берегом димилися руїни снарядами запалених домів (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 372); // перен. Виділяти пару, давати випари. В одному [посуді] недопитий холонув чай, а в другому якась бура водиця димилася (Панас Мирний, III, 1954, 209); Вогунці проносились повз .. командира. У коней димилися гарячі ніздрі (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 112); Земля і дерева димілися ранішнім паром (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 586); // Підніматися клубками, стелитися (про хмари, туман). Десь над обрієм, над панськими будинками в лісі кипіли й димились хмари, чорні, як оксамит (Степан Васильченко, II, 1959, 324).
Ілюстрації
|
|
|
|
