Відмінності між версіями «Здрімнути»
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | Словник | + | Словник українських синонімів |
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 550. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 550. | ||
Версія за 00:43, 25 грудня 2020
Здрімну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Здрімати. Тільки оце здрімну, і сниться мені, неначе я у брата мого. О. 1862. X. 6.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗДРІМНУТИ, ну, неш, док.
Заснути на короткий час. Приляже [Катерина] на годипу-дві вдень, іноді здрімне й звечора, а від півночі вже до самого ранку сидить одна-однісінька біля хворого (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 98); к. Перерва на обід тривала тільки годину, треба було встигнути пообідати, попити чайку ще й здрімнути на півгодинки (Юрій Смолич, V, 1959, 462).
Здрімнути — ДРІМА́ТИ (перебувати в напівсонному стані), КУНЯ́ТИ розм., КЛЮВА́ТИ НО́СОМ розм.; ПРИДРІ́МУВАТИ розм. (потроху). — Док.: здріма́ти, здрімну́ти, придріма́ти, придрімну́ти
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник українських синонімів
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 550.
