Відмінності між версіями «Дрібнити»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ДРІБНИТИ, ню, ни́ш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. перех. Різати, ламати, рубати і т. ін. що-небудь на дрібні куски, невеликі частини. Дрібнити грудку цукру; | ||
| + | // Ділити на частини; розчленовувати. У перших боях партизани не дрібнили своїх сил, не витрачали даремно боєприпасів (Микола Шеремет, Молоді месники, 1949, 46). | ||
| + | |||
| + | 2. перех., перен., розм., рідко. Зменшувати щодо розміру, робити менш солідним (про людей). Ріденькі брови дрібнили парубка, губилася від того мужність (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 4). | ||
| + | |||
| + | 3. перех., перен. Зменшувати значення, важливість чого-небудь. Права половина [картини] дрібнить її, руйнує поезію і робить картину композиційно нецільною (Олександр Довженко, III, 1960, 105). | ||
| + | |||
| + | 4. неперех., розм. Іти, падати частими дрібними краплями (про дощ). Дощ дрібнить крізь синє сито, Мов сівач, поволі йде (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 116). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 414. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 17:42, 24 грудня 2020
Дрібни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Рѣзать, крошить, разбивать, раскалывать мельче, чѣмъ нужно. Не дрібни бо так сахарю: хай більші грудочки будуть. Харьк. Не дрібни локшини: я дуже дрібної не люблю.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ДРІБНИТИ, ню, ни́ш, недок.
1. перех. Різати, ламати, рубати і т. ін. що-небудь на дрібні куски, невеликі частини. Дрібнити грудку цукру; // Ділити на частини; розчленовувати. У перших боях партизани не дрібнили своїх сил, не витрачали даремно боєприпасів (Микола Шеремет, Молоді месники, 1949, 46).
2. перех., перен., розм., рідко. Зменшувати щодо розміру, робити менш солідним (про людей). Ріденькі брови дрібнили парубка, губилася від того мужність (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 4).
3. перех., перен. Зменшувати значення, важливість чого-небудь. Права половина [картини] дрібнить її, руйнує поезію і робить картину композиційно нецільною (Олександр Довженко, III, 1960, 105).
4. неперех., розм. Іти, падати частими дрібними краплями (про дощ). Дощ дрібнить крізь синє сито, Мов сівач, поволі йде (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 116).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 414.
Ілюстрації
|
|
|
|
