Відмінності між версіями «Блаженство»
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
Академічний тлумачний словник (1970—1980) | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| − | '''БЛАЖЕ́НСТВО''', а, сер. '''Велике щастя, велика насолода | + | '''БЛАЖЕ́НСТВО''', а, сер. '''Велике щастя, велика насолода, раювання, вті́ха, задово́лення, зала́сся (розм. рідко) високий ступінь задоволення, кайф (розм. жарт.), насоло́да, розкошува́ння,уті́ха''' Яке блаженство — припасти грудьми до землі, всю ніч вдихнути в себе (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 585); Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 169). |
| + | Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь. | ||
| + | |||
Термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів богословських текстів (Інститут богословської термінології та перекладів) | Термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів богословських текстів (Інститут богословської термінології та перекладів) | ||
Версія за 15:51, 24 грудня 2020
Блаженство, -ва, с. Блаженство, счастье. Св. Л. 22. Не доймаємо віри ніякому блаженству на землі. К. Гр. Кв. 23.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БЛАЖЕ́НСТВО, а, сер. Велике щастя, велика насолода, раювання, вті́ха, задово́лення, зала́сся (розм. рідко) високий ступінь задоволення, кайф (розм. жарт.), насоло́да, розкошува́ння,уті́ха Яке блаженство — припасти грудьми до землі, всю ніч вдихнути в себе (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 585); Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 169). Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь.
Термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів богословських текстів (Інститут богословської термінології та перекладів)
Блаженство, блаженне життя в богословській літературі переважно є синонімами життя, яке маємо у Христі, у Бозі, а отже, вічного життя, життя в небі: «блаженні убогі духом», «...і збережи їх у блаженній жизні...». У такому значенні не слід їх заміняти висловами щастя, щасливе життя, семантика яких не виходить поза значення «стан цілковитого задоволення життям, фортуна, доля».
Ілюстрації
|
|
|
|
