Відмінності між версіями «Торохтіння»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 17: Рядок 17:
 
торохкотіння  
 
торохкотіння  
 
-я, с. Дія за знач. торохкотіти і звуки, утворювані цією дією.
 
-я, с. Дія за знач. торохкотіти і звуки, утворювані цією дією.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
[[Зображення:Unnamed (4).jpg|x140px]]
 +
[[Зображення:Unnamed (4).jpg|x140px]]
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==

Версія за 02:53, 22 грудня 2020

Торохті́ння, -ня, с. Стучаніе, громыханіе.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТОРОХКОТІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням торохкотіти та звуки, утворювані цією дією. День-другий, і мури та грати, міська гуркотнява, дражливі дзвінки, торохкотіння, метушня, — все лишилося десь за мною (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 46); За нашою машиною, як і раніше, торохтить мотоцикл. Десь на півдорозі не чути стало торохкотіння (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 290); Десь здалека зачулось торохкотіння кулемета (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 16).

Орфографічний словник української мови

торохкоті́ння іменник середнього роду


Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

торохкотіння -я, с. Дія за знач. торохкотіти і звуки, утворювані цією дією.

Ілюстрації

Unnamed (4).jpg Unnamed (4).jpg

Медіа


Див. також

Вікісловник

Зовнішні посилання

Вікісловник - Українські вигуки