Відмінності між версіями «Навісник»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | Намісник — службова особа, яка від імені глави держави здійснює державну владу на якійсь території[1]. | ||
| + | |||
| + | Голова місцевого управління у Великому Князівстві Литовському, намісництва в Російській імперії у 1775—1796 роках; голова найвищого виконавчого органу місцевого самоврядування в деяких коронних краях (зокрема, у Королівстві Галичини та Володимирії) Австрійської імперії з 1849 року та її наступниці — Австро-Угорської імперії (з 1867 року). | ||
| + | |||
| + | В північно-східних князівствах намісники прийшли на зміну посадникам і утримувалися за рахунок кормління. З часу правління Івана IV значення намісників стало зменшуватися, і з XVIII століття намісників замінюють воєводами і генерал-губернаторами по установі в Російській імперії губерній у 1775 році. Пізніше звання «намісник» збереглося для генерал-губернаторів Царства Польського (до 1874 роки) і Кавказу (до 1883 року) відновлено 1905 році. | ||
| + | |||
| + | У 1903 році було засновано намісництво Далекого Сходу, скасоване 1906 році після втрати Росією Квантунської області. | ||
| + | |||
| + | ==У православ'ї== | ||
| + | Намісник - духовна особа з ченців (ієромонах, ігумен або архімандрит), що поставлений архієреєм для управління підлеглим йому монастирем. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 15: | Рядок 26: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 01:52, 19 грудня 2020
Навісник, -ка, м. Испорченное намісник (см.). Ум. Навісничок. Братікунавісничку, сядь собі на кріслечку, не продавай сестри за руб за чотирі. Грин. III. 543.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Намісник — службова особа, яка від імені глави держави здійснює державну владу на якійсь території[1].
Голова місцевого управління у Великому Князівстві Литовському, намісництва в Російській імперії у 1775—1796 роках; голова найвищого виконавчого органу місцевого самоврядування в деяких коронних краях (зокрема, у Королівстві Галичини та Володимирії) Австрійської імперії з 1849 року та її наступниці — Австро-Угорської імперії (з 1867 року).
В північно-східних князівствах намісники прийшли на зміну посадникам і утримувалися за рахунок кормління. З часу правління Івана IV значення намісників стало зменшуватися, і з XVIII століття намісників замінюють воєводами і генерал-губернаторами по установі в Російській імперії губерній у 1775 році. Пізніше звання «намісник» збереглося для генерал-губернаторів Царства Польського (до 1874 роки) і Кавказу (до 1883 року) відновлено 1905 році.
У 1903 році було засновано намісництво Далекого Сходу, скасоване 1906 році після втрати Росією Квантунської області.
У православ'ї
Намісник - духовна особа з ченців (ієромонах, ігумен або архімандрит), що поставлений архієреєм для управління підлеглим йому монастирем.
Ілюстрації
|
|
|
|
