Відмінності між версіями «Викрик»
м (Прог) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | ''' | ||
| + | '''Словник української мови | ||
| + | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''''' | ||
| − | + | '''ВИ́КРИК''', у, чол. Щось дуже голосно вимовлене, вигукнуте або уривчастий крик. | |
| − | + | ||
| − | + | — Я піду. А ще хто? — І я! І я! — чуються з купи викрики (Панас Мирний, IV, 1955, 185); | |
| + | Серед гомону й викриків бряжчали струни то в одних, то в інших руках (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 76). | ||
| − | Словник синонімів Караванського: | + | '''Словник синонімів Караванського:''' |
ВИГУК | ВИГУК | ||
крик, погук, '''викрик'''; оклик, поклик; мн. ВИГУКИ, волання, вигукування. | крик, погук, '''викрик'''; оклик, поклик; мн. ВИГУКИ, волання, вигукування. | ||
| + | |||
| + | '''Тлумачний словник української мови у 20-ти томах:''' | ||
| + | |||
| + | ВИ́ГУК | ||
| + | |||
| + | 1. Голосно викрикнуте слово, фраза, виданий звук, який передає певне почуття, емоцію. | ||
| + | |||
| + | Приклади. | ||
| + | Вона [сусідка] трохи спізнилась... – Як! знову вона? – скрикнула Марта. Однак їй зараз стало досадно за вигук. (М. Коцюбинський) | ||
| + | Уже зорі почали бліднути, а біля Потапової хати .. стояв галас і п'яні вигуки. (М. Хвильовий) | ||
| + | Після вигуків здивування запанувала глибока тиша. (О. Донченко) | ||
| + | |||
| + | 2. лінгв. Клас незмінних слів, які служать для безпосереднього вияву почуттів і емоційно-вольових реакцій на навколишню дійсність. | ||
| + | |||
| + | Приклади. | ||
| + | Повтори вигуків, що в значній частині пісень родинно-побутового циклу мають епізодичний характер, зрідка можуть виконувати функцію ритмічної організації структури. (з наук. літ.) | ||
| + | Вигуки експресивно передають різні емоції (горе, радість, сум, здивування і т. ін.). (з наук.-попул. літ.) | ||
| Рядок 34: | Рядок 54: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | http://sum.in.ua/s/Vykryk | + | [http://sum.in.ua/s/Vykryk Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] |
http://sum.in.ua/p/1/416/1 | http://sum.in.ua/p/1/416/1 | ||
| + | |||
| + | http://slovopedia.org.ua/41/53394/262484.html | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2020 року]] | [[Категорія:Слова 2020 року]] | ||
Версія за 22:13, 17 грудня 2020
Ви́крик, -ку, м. Крикъ. Гомін.... перейшов у викрик. Мир. ХРВ. 262.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВИ́КРИК, у, чол. Щось дуже голосно вимовлене, вигукнуте або уривчастий крик.
— Я піду. А ще хто? — І я! І я! — чуються з купи викрики (Панас Мирний, IV, 1955, 185); Серед гомону й викриків бряжчали струни то в одних, то в інших руках (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 76).
Словник синонімів Караванського:
ВИГУК крик, погук, викрик; оклик, поклик; мн. ВИГУКИ, волання, вигукування.
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах:
ВИ́ГУК
1. Голосно викрикнуте слово, фраза, виданий звук, який передає певне почуття, емоцію.
Приклади. Вона [сусідка] трохи спізнилась... – Як! знову вона? – скрикнула Марта. Однак їй зараз стало досадно за вигук. (М. Коцюбинський) Уже зорі почали бліднути, а біля Потапової хати .. стояв галас і п'яні вигуки. (М. Хвильовий) Після вигуків здивування запанувала глибока тиша. (О. Донченко)
2. лінгв. Клас незмінних слів, які служать для безпосереднього вияву почуттів і емоційно-вольових реакцій на навколишню дійсність.
Приклади. Повтори вигуків, що в значній частині пісень родинно-побутового циклу мають епізодичний характер, зрідка можуть виконувати функцію ритмічної організації структури. (з наук. літ.) Вигуки експресивно передають різні емоції (горе, радість, сум, здивування і т. ін.). (з наук.-попул. літ.)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
. .Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 416.
Зовнішні посилання
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
