Відмінності між версіями «Хижо»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:25afc433c99ce486b75e3aaef321ed988eca7f23.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:25afc433c99ce486b75e3aaef321ed988eca7f23.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:12323.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:12323.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Scale 1200.jpeg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 22:54, 25 листопада 2020
Хижо, нар. Хищно. Поглядали на Лесю так хижо, як вовки на ягницю. К. ЧР. 90.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ХИЖО, присл. Як це властиво хижакові, хижакам. Із ташанських очеретів виходить вовча зграя, хижо винюхує сніжок.., всідається навколо ополонок, і зимовими зорями довго світяться в темній воді вовчі очі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 506); Хижо і пильно [татари] оглянули степ (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 135); // Злісно, люто. Мати йому: — А в школу як? — Прокіп так хижо: — А, в школу... грамоти тобі!.. в пани сина!.. — А хоч би й у пани? — Щоб і нога в школі!.. щоб і нога не була! — кричить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 39); Засовалась Галя на місці; очі знову засвітили хижо; лице затіпалось (Панас Мирний, I, 1949, 343); Глоба тільки посміхнувся хижо: — Я плюю на твою заборону! (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 66); * Образно. На будівництво почали прибувати екскаватори з великими залізними ковшами, вони хижо вгризалися в кам'яне лігво ріки (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 55); Ніч бреде по узліссю — у ярах заляга. Місяць хижо поблискує, мов кривий ятаган (Борис Олійник, На лінії.., 1972, 83).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 54.
Ілюстрації
|
|
|
