Відмінності між версіями «Будник»
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
{{#ev:youtube|NT0EmAgP-_k}} | {{#ev:youtube|NT0EmAgP-_k}} | ||
{{#ev:youtube|BEqZ-f7K8uc}} | {{#ev:youtube|BEqZ-f7K8uc}} | ||
− | |||
− | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Рядок 32: | Рядок 30: | ||
https://dic.academic.ru/dic.nsf/proverbs/856/БУДНИК | https://dic.academic.ru/dic.nsf/proverbs/856/БУДНИК | ||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2020 року]] | [[Категорія:Слова 2020 року]] |
Поточна версія на 23:51, 16 листопада 2020
Будник, -ка, м. Работникъ на поташномъ заводѣ. Ум. Будничок.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Це слово має декілька значень, такі як:
1. На Україні це працівник на буді, тобто на поташному заводі. Трудяща людина, трудівник. А се ж не гріх, — голодних об'їдати і голих обдирати? і кого ж? своїх братів, працівників, рабів (Леся Українка, II, 1951, 230); Не голоси чаїні — Наш одностайний крик: Рівняйтеся, пустині! Поборе — працівник! (Максим Рильський, I, 1960, 300); Партія вчить і вимагає поєднувати два стимули: моральний і матеріальний — високу свідомість працівника з кращою оплатою за кращий труд (Радянська Україна, 7.VI 1962, 2);
2. В старій Росії це той, хто буднічає, тобто працює під час свят. Це, зрозуміло, робилося з крайньої потреби.
3. Місце промислового виробництва, де випалювали ліси і виробляли вугілля, смолу та соду (поташ).
4. Буденна або робоча одежа. Може бути як чоловічою, так і жіночою.