Відмінності між версіями «П’ятиголовий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:I.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:I.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dragon 109 Tiamat.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image 10409142104312458609 (1).gif|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image 10409142104312458609 (1).gif|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 21:55, 15 листопада 2020
П’ятиголовий, -а, -е. Пятиглавый. Знає ту... п’ятиголову.... церкву. К. ЧР. 81.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках: П’ЯТИГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має п’ять голів. П’ятиголова казкова потвора.
Ілюстрації
|
|
.gif)
|
|
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 421.
