Відмінності між версіями «Сивоголовий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 21: Рядок 21:
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 438. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 438.
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==

Версія за 00:21, 12 листопада 2020

Сивоголовий, -а, -е. Съ сѣдой головой. Левиц. I. 367.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках СИВОГОЛОВИЙ, а, е. Який має сиве волосся; із сивою головою. В них [дверях] показалася постать старого, сивоголового мужика, без капелюха (Фр., VII, 1951, 141); Дівчинка глянула на сивоголову людину, що стояла біля штурвала (Жур., Вечір.., 1958, 384); * Образно. З писком і галасом шугали над пасовиськом зграї лискучих, сивоголових шпаків (Збан., Сеспель, 1961, 447); // у знач. ім. сивоголовий, вого, ч. Чоловік із сивою головою. Пилип-з-Конопель і той сивоголовий, що з ним разом вони врятували життя необачному ковалеві, спішившись, стояли один проти одного (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 90).

Сивоголо́вий, -а, -е. Съ сѣдой головой. Левиц. I. 367.

Ілюстрації

Images.jpg Images (1).jpg Без названия.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 438. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 438.

Джерела та література

Зовнішні посилання