Відмінності між версіями «Їздитися»
(Створена сторінка: '''Ї́здитися, -джуся, -дишся, '''''гл. ''Постоянно ѣздить, разъѣзжать. ''Їздиться усюди з їм. ''Зм...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ї́здитися, -джуся, -дишся, '''''гл. ''Постоянно ѣздить, разъѣзжать. ''Їздиться усюди з їм. ''Зміев. у. | '''Ї́здитися, -джуся, -дишся, '''''гл. ''Постоянно ѣздить, разъѣзжать. ''Їздиться усюди з їм. ''Зміев. у. | ||
[[Категорія:Із,Їз]] | [[Категорія:Із,Їз]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | Академічний словник | ||
| + | |||
| + | 1.ЇЗДИТИСЯ, їздиться, недок., безос. Про умови, обставини тощо, за яких доводиться їздити. Як же Вам іздиться, чи багато зібрали етнограф, матеріалу? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 225); — Як іздилося в гори? — розпитувала Франка (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 84); | ||
| + | |||
| + | 2.Їхати (у 1 знач.) багато разів або в різних напрямках. Моєму поможи Енею, Щоб він з ватагою своєю Щасливо їздив по воді (Іван Котляревський, I, 1952, 110); Тут, у степу, не було вибитих колій — їздили не часто (Юрій Смолич, I, 1958, 45). | ||
| + | |||
| + | 3.Бувати де-небудь, подорожувати, мандрувати, послугуючись якимись засобами пересування. Радив [лікар] трохи спочити та поїздити по світах. От я й їздив коло 3-х місяців (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 276); Старший лейтенант.. розшукує знайомі шляхи, переліски, балки, горби, де йому доводилось їздити (Олесь Гончар, III, 1959, 275). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 60. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |<img src="https://i.ytimg.com/vi/3cJ2ufwKGco/maxresdefault.jpg" width="140px" height="140px"> | ||
| + | |<img src="https://i.ytimg.com/vi/SsHQ0dkQ3MA/maxresdefault.jpg" width="140px" height="140px"> | ||
| + | |<img src="" width="140px" height="140px"> | ||
| + | |<img src="https://lotsia.com.ua/files/news/2055.jpg" width="140px" height="140px"> | ||
| + | |} | ||
Версія за 22:13, 8 листопада 2020
Ї́здитися, -джуся, -дишся, гл. Постоянно ѣздить, разъѣзжать. Їздиться усюди з їм. Зміев. у.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний словник
1.ЇЗДИТИСЯ, їздиться, недок., безос. Про умови, обставини тощо, за яких доводиться їздити. Як же Вам іздиться, чи багато зібрали етнограф, матеріалу? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 225); — Як іздилося в гори? — розпитувала Франка (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 84);
2.Їхати (у 1 знач.) багато разів або в різних напрямках. Моєму поможи Енею, Щоб він з ватагою своєю Щасливо їздив по воді (Іван Котляревський, I, 1952, 110); Тут, у степу, не було вибитих колій — їздили не часто (Юрій Смолич, I, 1958, 45).
3.Бувати де-небудь, подорожувати, мандрувати, послугуючись якимись засобами пересування. Радив [лікар] трохи спочити та поїздити по світах. От я й їздив коло 3-х місяців (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 276); Старший лейтенант.. розшукує знайомі шляхи, переліски, балки, горби, де йому доводилось їздити (Олесь Гончар, III, 1959, 275).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 60.
Ілюстрації
|
|
|
