Відмінності між версіями «Їздитися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Ї́здитися, -джуся, -дишся, '''''гл. ''Постоянно ѣздить, разъѣзжать. ''Їздиться усюди з їм. ''Зм...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Ї́здитися, -джуся, -дишся, '''''гл. ''Постоянно ѣздить, разъѣзжать. ''Їздиться усюди з їм. ''Зміев. у.  
 
'''Ї́здитися, -джуся, -дишся, '''''гл. ''Постоянно ѣздить, разъѣзжать. ''Їздиться усюди з їм. ''Зміев. у.  
 
[[Категорія:Із,Їз]]
 
[[Категорія:Із,Їз]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
Академічний словник
 +
 +
1.ЇЗДИТИСЯ, їздиться, недок., безос. Про умови, обставини тощо, за яких доводиться їздити. Як же Вам іздиться, чи багато зібрали етнограф, матеріалу? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 225); — Як іздилося в гори? — розпитувала Франка (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 84);
 +
 +
2.Їхати (у 1 знач.) багато разів або в різних напрямках. Моєму поможи Енею, Щоб він з ватагою своєю Щасливо їздив по воді (Іван Котляревський, I, 1952, 110); Тут, у степу, не було вибитих колій — їздили не часто (Юрій Смолич, I, 1958, 45).
 +
 +
3.Бувати де-небудь, подорожувати, мандрувати, послугуючись якимись засобами пересування. Радив [лікар] трохи спочити та поїздити по світах. От я й їздив коло 3-х місяців (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 276); Старший лейтенант.. розшукує знайомі шляхи, переліски, балки, горби, де йому доводилось їздити (Олесь Гончар, III, 1959, 275).
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 60.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|<img src="https://i.ytimg.com/vi/3cJ2ufwKGco/maxresdefault.jpg" width="140px" height="140px">
 +
|<img src="https://i.ytimg.com/vi/SsHQ0dkQ3MA/maxresdefault.jpg" width="140px" height="140px">
 +
|<img src="" width="140px" height="140px">
 +
|<img src="https://lotsia.com.ua/files/news/2055.jpg" width="140px" height="140px">
 +
|}

Версія за 22:13, 8 листопада 2020

Ї́здитися, -джуся, -дишся, гл. Постоянно ѣздить, разъѣзжать. Їздиться усюди з їм. Зміев. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний словник

1.ЇЗДИТИСЯ, їздиться, недок., безос. Про умови, обставини тощо, за яких доводиться їздити. Як же Вам іздиться, чи багато зібрали етнограф, матеріалу? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 225); — Як іздилося в гори? — розпитувала Франка (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 84);

2.Їхати (у 1 знач.) багато разів або в різних напрямках. Моєму поможи Енею, Щоб він з ватагою своєю Щасливо їздив по воді (Іван Котляревський, I, 1952, 110); Тут, у степу, не було вибитих колій — їздили не часто (Юрій Смолич, I, 1958, 45).

3.Бувати де-небудь, подорожувати, мандрувати, послугуючись якимись засобами пересування. Радив [лікар] трохи спочити та поїздити по світах. От я й їздив коло 3-х місяців (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 276); Старший лейтенант.. розшукує знайомі шляхи, переліски, балки, горби, де йому доводилось їздити (Олесь Гончар, III, 1959, 275).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 60.

Ілюстрації