Відмінності між версіями «Кінчатися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Кінча́тися, -ча́юся, -єшся''''', с. ''в. '''кінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся''''', гл. ''1) Оканчиваться, о...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Кінча́тися, -ча́юся, -єшся''''', с. ''в. '''кінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся''''', гл. ''1) Оканчиваться, окончиться, приходить, придти къ концу. ''От уже і третій день кінчався, піп і сам не знає, що робить. ''Рудч. Ск. II. 159. ''Кінчивсь рік. ''Рудч. Ск. II. 56. ''Вони знали одно: чим суд кінчився і по тому судили. ''Мир. Пов. І. 165. ''Служба божа кінчалась. ''Левиц. І. 13. 2) Умирать, умереть.  
 
'''Кінча́тися, -ча́юся, -єшся''''', с. ''в. '''кінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся''''', гл. ''1) Оканчиваться, окончиться, приходить, придти къ концу. ''От уже і третій день кінчався, піп і сам не знає, що робить. ''Рудч. Ск. II. 159. ''Кінчивсь рік. ''Рудч. Ск. II. 56. ''Вони знали одно: чим суд кінчився і по тому судили. ''Мир. Пов. І. 165. ''Служба божа кінчалась. ''Левиц. І. 13. 2) Умирать, умереть.  
 
[[Категорія:Кі]]
 
[[Категорія:Кі]]
 +
=== Сучасні словники ===
 +
1. ''Приходити, наближатися до кінця; закінчуватися, проходити, минати.'' Жнива кінчались, і наставала возовиця (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264); Кінчалися серпневі дні (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 172); Кінчиться війна, і я повернусь до неї, я відшукаю її! (Олесь Гончар, III, 1959, 82);
 +
* Припинятися, переставати. Їх крик зливався в один довгий гук, котрий почався з світом, а кінчиться хіба пізньої ночі (Панас Мирний, I, 1954, 319);
 +
 +
* Наближатися до краю, до межі своєї протяжності. Там, де кінчаються доріжки та квітники,.. стоять під терниною хлопець і дівчина (Степан Васильченко, I, 1959, 112); Скоро вуличка кінчилась, і перед їхніми очима відкрився невеликий.. кам'яний майдан (Олесь Гончар, III, 1959, 92);
 +
 +
* Вичерпуватися, виходити. Борошно кінчається, а де позичиш, як не в Килини? (Іван Багмут, Опов., 1959, 5); Пшоно й крупа давно кінчилися (Юрій Яновський, II, 1954, 38).
 +
 +
2. ''Те саме, що закінчуватися; завершуватися.'' В книзі вражень танкісти залишили свій короткий запис, який кінчався рядом підписів на півсторінки (Олесь Гончар, III, 1959, 460).
 +
 +
3. ''Приходити до якого-небудь наслідку, результату; завершуватися.'' Кінчалося на тому, що Раїса брала олівець і робила в рукопису вставки та поправки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 324); Добре те, що добре кінчається (Яків Качура, Вибр., 1953, 467); Розпочався жорстокий бій, що кінчився уночі перемогою партизанів (Микола Шеремет, Молоді месники, 1949, 28).
 +
 +
4. ''Те саме, що вмирати.'' — Ах, як же вона важко диха!.. — То вона вже кінчається (Любов Яновська, I, 1959, 61).
 +
http://sum.in.ua/s/kinchatysja
 +
=== Іншомовні відповідники ===
 +
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
| Англійська мова || end
 +
|-
 +
| Польська мова || koniec
 +
|-
 +
| Французька мова || fin
 +
|-
 +
| Іспанська мова || fin
 +
|-
 +
| Італійська мова || fine
 +
|}

Поточна версія на 12:19, 26 жовтня 2020

Кінча́тися, -ча́юся, -єшся, с. в. кінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Оканчиваться, окончиться, приходить, придти къ концу. От уже і третій день кінчався, піп і сам не знає, що робить. Рудч. Ск. II. 159. Кінчивсь рік. Рудч. Ск. II. 56. Вони знали одно: чим суд кінчився і по тому судили. Мир. Пов. І. 165. Служба божа кінчалась. Левиц. І. 13. 2) Умирать, умереть.

Сучасні словники

1. Приходити, наближатися до кінця; закінчуватися, проходити, минати. Жнива кінчались, і наставала возовиця (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264); Кінчалися серпневі дні (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 172); Кінчиться війна, і я повернусь до неї, я відшукаю її! (Олесь Гончар, III, 1959, 82);

  • Припинятися, переставати. Їх крик зливався в один довгий гук, котрий почався з світом, а кінчиться хіба пізньої ночі (Панас Мирний, I, 1954, 319);
  • Наближатися до краю, до межі своєї протяжності. Там, де кінчаються доріжки та квітники,.. стоять під терниною хлопець і дівчина (Степан Васильченко, I, 1959, 112); Скоро вуличка кінчилась, і перед їхніми очима відкрився невеликий.. кам'яний майдан (Олесь Гончар, III, 1959, 92);
  • Вичерпуватися, виходити. Борошно кінчається, а де позичиш, як не в Килини? (Іван Багмут, Опов., 1959, 5); Пшоно й крупа давно кінчилися (Юрій Яновський, II, 1954, 38).

2. Те саме, що закінчуватися; завершуватися. В книзі вражень танкісти залишили свій короткий запис, який кінчався рядом підписів на півсторінки (Олесь Гончар, III, 1959, 460).

3. Приходити до якого-небудь наслідку, результату; завершуватися. Кінчалося на тому, що Раїса брала олівець і робила в рукопису вставки та поправки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 324); Добре те, що добре кінчається (Яків Качура, Вибр., 1953, 467); Розпочався жорстокий бій, що кінчився уночі перемогою партизанів (Микола Шеремет, Молоді месники, 1949, 28).

4. Те саме, що вмирати. — Ах, як же вона важко диха!.. — То вона вже кінчається (Любов Яновська, I, 1959, 61). http://sum.in.ua/s/kinchatysja

Іншомовні відповідники

Англійська мова end
Польська мова koniec
Французька мова fin
Іспанська мова fin
Італійська мова fine