Відмінності між версіями «Щитати»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Щита́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''Считать. ''Зорі щитаєш, а під носом не бачиш. ''Ном. № 6613. Визначати кількість, суму кого-, чого-небудь. | '''Щита́ти, -та́ю, -єш, '''''гл. ''Считать. ''Зорі щитаєш, а під носом не бачиш. ''Ном. № 6613. Визначати кількість, суму кого-, чого-небудь. | ||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | Щитати = рахувати | ||
| + | |||
| + | 1. неперех. Вимовляти, називати числа в послідовному порядку (під час підрахунку). Санітар.. почав думкою рахувати: один, два, три, чотири, п'ять, шість... Відраховував секунди (Микола Трублаїні, I, 1955, 47); — Рахую до трьох, — сказав я, — забирайтесь моментально за борт (Юрій Яновський, II, 1958, 164); | ||
| + | // Ритмічно повторюючи числа, відмірювати такт (у музиці, танці, під час ходьби і т. ін.); | ||
| + | // Знати назви і послідовність чисел у певних межах. — Василю, — говорить малий Мирон до малого Василя, — ти доки вмієш рахувати? (Іван Франко, I, 1955, 231); | ||
| + | // Уміти виконувати арифметичні дії з числами. Хлопчик Андрійко не вмів рахувать, Ні віднімать, ані додавать (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 25). | ||
| + | |||
| + | 2. перех. і без додатка. Визначати кількість, суму. Вона повернулась до стіни і почала рахувати пальцем крапочки на перському килимі (Леся Українка, III, 1952, 697); Два сержанти зупинили колону, почали рахувати людей (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 346); Рахувати гроші; | ||
| + | // Вести які-небудь підрахунки. Він собі своє рахував, а я своє, та й таки на моїм стало (Іван Франко, II, 1950, 20); Часом він діловито щось собі мимрив, загинав пальці й рахував. — Один — двадцять п'ять, за двох — півсотні, за десять буде триста без п'ятдесят... та ще одежа... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 193). | ||
| + | |||
| + | 3. перех. Вести початок чого-небудь від чогось. Вона навіть рахувала день свій з тої хвилі, коли могла врешті бути з о. Василем (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 328). | ||
| + | |||
| + | 4. перех. Враховувати, включати кого-, що-небудь. Просив би звістити, які саме новели мої гадаєте помістити в другому томикові, рахуючи нове оповідання (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 209); | ||
| + | // Брати до уваги когось, щось. Шевченко взагалі нікого й нічого не перекладав, принаймні до нас не дійшли його переклади, якщо не рахувати уривків із «Слова о полку Ігоревім» (Максим Рильський, III, 1956, 186). | ||
| + | |||
| + | 5. неперех., на кого — що, розм. Надіятися, розраховувати на кого-, що-небудь у своїх діях, планах і т. ін. — Ти, може, рахуєш на те, що вийдеш заміж? (Лесь Мартович, Тв., 1954, 338); Звістіть, коли ласка, на яке число примірників книжки можу рахувати? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 209); Я ревно притягатиму других до роботи над словником, і взагалі Ви можете на мене рахувати (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 565). | ||
| + | |||
| + | 6. перех., за кого—що, ким, чим, розм. Те саме, що вважати. Рахувати його [хазяїна кав'ярні] за постійного члена нашої сімки важко (Юрій Яновський, II, 1958, 99). | ||
| + | |||
| + | 7. неперех., розм. Думати, розмірковувати над чим-небудь. [Кнуриха:] Все знаєш, рахує [Василь] про діла людські і мучиться, що не по правді народ живе (Панас Мирний, V, 1955, 91); [Свічка:] Погано ж ти рахуєш, воєводо, Коли життя за грамоту даєш (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 220); | ||
| + | // із спол. що. Ґрунтуючись на чомусь, робити певний висновок, певне припущення з приводу кого-, чого-небудь. Роздумав собі [Гринько] так, що ожениться з Варварою, бо вона має хатчину й городець. Рахував, що на бульбу й капусту вистане [вистачить] їм ґрунту (Лесь Мартович, Тв., 1954, 318); Він рахував, що як письменний Зінько пристане до його, то вони вдвох таке заведуть, що ну! (Борис Грінченко, II, 1963, 347). | ||
| + | |||
| + | 8. у знач. вставн. сл., неперех., рідко. Уживається для підтвердження певної думки. — І піп, рахувати — свячена особа, а він, як якийсь казав, важить на моє добро (Лесь Мартович, Тв., 1954, 286). | ||
| + | == Синоніми == | ||
| + | Синоніми до слова щитати: рахувати, лічити, вести лік, числити; (гроші) перераховувати; (виторг) підраховувати, вираховувати, обчислювати; (з ч. не) скидати з рахунку , не враховувати, не брати до уваги; (на що) РОЗРАХОВУВАТИ, важити; (за кого) вважати, мати. | ||
| + | |||
| + | == Світлини == | ||
| + | <gallery> | ||
| + | |||
| + | Файл:Щитати 1.jpg|Щитати | ||
| + | Файл:Щитати 3.jpg|Лічити | ||
| + | Файл:Щитати 4.jpg|Рахувати | ||
| + | Файл:Щитати 5.jpg|Підраховувати | ||
| + | Файл:Рахувати.png|Вважати | ||
| + | </gallery> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | == Джерела == | ||
| + | 1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 456. | ||
| + | 2.https://ukrainskamova.com/publ/slovnik_sinonimiv/r/rakhuvati/39-1-0-13820#:~:text=%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%A0%D0%90%D0%A5%D0%A3%D0%92%D0%90%D0%A2%D0%98%3A%20%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8,%2C%20%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%3B%20(%D0%B7%20%D1%87. | ||
[[Категорія:Щи]] | [[Категорія:Щи]] | ||
Поточна версія на 19:41, 25 жовтня 2020
Щита́ти, -та́ю, -єш, гл. Считать. Зорі щитаєш, а під носом не бачиш. Ном. № 6613. Визначати кількість, суму кого-, чого-небудь.
Сучасні словники
Щитати = рахувати
1. неперех. Вимовляти, називати числа в послідовному порядку (під час підрахунку). Санітар.. почав думкою рахувати: один, два, три, чотири, п'ять, шість... Відраховував секунди (Микола Трублаїні, I, 1955, 47); — Рахую до трьох, — сказав я, — забирайтесь моментально за борт (Юрій Яновський, II, 1958, 164); // Ритмічно повторюючи числа, відмірювати такт (у музиці, танці, під час ходьби і т. ін.); // Знати назви і послідовність чисел у певних межах. — Василю, — говорить малий Мирон до малого Василя, — ти доки вмієш рахувати? (Іван Франко, I, 1955, 231); // Уміти виконувати арифметичні дії з числами. Хлопчик Андрійко не вмів рахувать, Ні віднімать, ані додавать (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 25).
2. перех. і без додатка. Визначати кількість, суму. Вона повернулась до стіни і почала рахувати пальцем крапочки на перському килимі (Леся Українка, III, 1952, 697); Два сержанти зупинили колону, почали рахувати людей (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 346); Рахувати гроші; // Вести які-небудь підрахунки. Він собі своє рахував, а я своє, та й таки на моїм стало (Іван Франко, II, 1950, 20); Часом він діловито щось собі мимрив, загинав пальці й рахував. — Один — двадцять п'ять, за двох — півсотні, за десять буде триста без п'ятдесят... та ще одежа... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 193).
3. перех. Вести початок чого-небудь від чогось. Вона навіть рахувала день свій з тої хвилі, коли могла врешті бути з о. Василем (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 328).
4. перех. Враховувати, включати кого-, що-небудь. Просив би звістити, які саме новели мої гадаєте помістити в другому томикові, рахуючи нове оповідання (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 209); // Брати до уваги когось, щось. Шевченко взагалі нікого й нічого не перекладав, принаймні до нас не дійшли його переклади, якщо не рахувати уривків із «Слова о полку Ігоревім» (Максим Рильський, III, 1956, 186).
5. неперех., на кого — що, розм. Надіятися, розраховувати на кого-, що-небудь у своїх діях, планах і т. ін. — Ти, може, рахуєш на те, що вийдеш заміж? (Лесь Мартович, Тв., 1954, 338); Звістіть, коли ласка, на яке число примірників книжки можу рахувати? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 209); Я ревно притягатиму других до роботи над словником, і взагалі Ви можете на мене рахувати (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 565).
6. перех., за кого—що, ким, чим, розм. Те саме, що вважати. Рахувати його [хазяїна кав'ярні] за постійного члена нашої сімки важко (Юрій Яновський, II, 1958, 99).
7. неперех., розм. Думати, розмірковувати над чим-небудь. [Кнуриха:] Все знаєш, рахує [Василь] про діла людські і мучиться, що не по правді народ живе (Панас Мирний, V, 1955, 91); [Свічка:] Погано ж ти рахуєш, воєводо, Коли життя за грамоту даєш (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 220); // із спол. що. Ґрунтуючись на чомусь, робити певний висновок, певне припущення з приводу кого-, чого-небудь. Роздумав собі [Гринько] так, що ожениться з Варварою, бо вона має хатчину й городець. Рахував, що на бульбу й капусту вистане [вистачить] їм ґрунту (Лесь Мартович, Тв., 1954, 318); Він рахував, що як письменний Зінько пристане до його, то вони вдвох таке заведуть, що ну! (Борис Грінченко, II, 1963, 347).
8. у знач. вставн. сл., неперех., рідко. Уживається для підтвердження певної думки. — І піп, рахувати — свячена особа, а він, як якийсь казав, важить на моє добро (Лесь Мартович, Тв., 1954, 286).
Синоніми
Синоніми до слова щитати: рахувати, лічити, вести лік, числити; (гроші) перераховувати; (виторг) підраховувати, вираховувати, обчислювати; (з ч. не) скидати з рахунку , не враховувати, не брати до уваги; (на що) РОЗРАХОВУВАТИ, важити; (за кого) вважати, мати.
Світлини
Щитати
Лічити
Рахувати
Підраховувати
Вважати
Джерела
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 456. 2.https://ukrainskamova.com/publ/slovnik_sinonimiv/r/rakhuvati/39-1-0-13820#:~:text=%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%A0%D0%90%D0%A5%D0%A3%D0%92%D0%90%D0%A2%D0%98%3A%20%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8,%2C%20%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%3B%20(%D0%B7%20%D1%87.
