Відмінності між версіями «Кресало»
(Створена сторінка: '''Кресало, -ла, '''''с. ''Огниво. ''А тим часом кете лиш кресало та тютюну. ''Шевч. ''Ти курець? Кур...) |
м |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кресало, -ла, '''''с. ''Огниво. ''А тим часом кете лиш кресало та тютюну. ''Шевч. ''Ти курець? Курець. А є люлька, кресало й гаманець? ''Рудч. Ск. | '''Кресало, -ла, '''''с. ''Огниво. ''А тим часом кете лиш кресало та тютюну. ''Шевч. ''Ти курець? Курець. А є люлька, кресало й гаманець? ''Рудч. Ск. | ||
[[Категорія:Кр]] | [[Категорія:Кр]] | ||
+ | |||
+ | == Сучасні словники == | ||
+ | === [http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980] — Т. 6. — С. 86. === | ||
+ | КРЕСА́ЛО, а, сер. | ||
+ | <br /> Залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременю. За пояс лико одвічало, На йому висів гаманець; Тютюн і люлька і кресало, Лежали губка, кремінець (Іван Котляревський, I, 1952, 130); Їх очі стрілись на мент, як кремінь і кресало у злій боротьбі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 301); Мар'ян кладе дрівця у піч, виймає з кишені кресало, кремінь і губку (Михайло Стельмах, I, 1962, 178). | ||
+ | === [https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%BE Словник синонімів] === | ||
+ | КРЕСА́ЛО (залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременю), КРИ́ЦЯ розм.,КРЕСИ́ВО діал.,ОГНИ́ВО заст.Добре, якщо в дворі є дід чи батько, який уміє з кременю викрешувати кресалом іскри: там і без сірників можна обійтися (О. Левада); Витяг [Чіпка] гаман, люльку, наложив тютюном; налапав у гамані крицю, кремінь (Панас Мирний); Вітрець повіне, то колоски так і крешуть, як у кресиво (Ганна Барвінок); У людну палату увійшло кілька чоловік - в темних свитках, підперезані широкими ремінними поясами, з кишенями на них для ножів, огнива, солі (С. Скляренко). | ||
+ | == Етимологія == | ||
+ | <br /> КРЕСА́ТИ | ||
+ | * псл. kresati (krešǫ); | ||
+ | * дальші зв’язки непевні; | ||
+ | * пов’язується (ЭССЯ 12, 124–125) з псл. krasa «краса» і реконструюється давніше значення «створювати, творити»; | ||
+ | * зіставляється (Sławski III 225–227) з kremy (kremene) «кремінь», kremsati і зводиться до іє. *(s)ker- «краяти, відтинати»; | ||
+ | * вважалося (Otrębski LP I 137–138) результатом контамінації слів česati і *kremy; | ||
+ | * спроба пов’язати з гр. κρέκω «б’ю, стукаю», виходячи з припущення про зв’язок з кро́сна «ткацький станок» (Bezzenberger BB 27, 170) непереконлива; | ||
+ | * немає достатніх підстав зближувати також з лит. krósnis «піч», лтс. krāsns «тс.» (Топоров IV 179; Fortunatov BB 3, 67; Bern. І 611; Skok II 190–191) і лит. krešeti, krèšti «запікатися, згортатися» (про молоко) (Matzenauer L F 9, 24–25), як і з ч. klestiti «обрубувати гілля; каструвати», лит. sklempti «різати, тесати, стригти» (Machek ESJČ 300); | ||
+ | * р. (заст. діал.) креса́ть «кресати», бр. краса́ць, крэ́сіць, п. krzesać, ст. krzosać, ч. křésati, слц. kresať, вл. křesać, нл. [kśasaś], схв. кресати, слн. kresáti; | ||
+ | <br /> | ||
+ | <big>ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ</big> | ||
+ | # креса́к «рушниця» | ||
+ | # креса́ло «шматок сталі, яким викрешують вогонь; [ламаний візерунок на глиняному посуді ЯК [креса́чка] «легенька сокира» | ||
+ | # кре́сево «кресало» | ||
+ | # креси́во | ||
+ | # креси́ло «тс.» | ||
+ | # кресни́ця «крем’яний курок у рушниці» | ||
+ | # кресь (виг.) | ||
+ | # крешели́нє «тс.» | ||
+ | # кріс «тс.» | ||
+ | <br /> | ||
+ | <big>ЕТИМОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ</big> | ||
+ | {| class="wikitable" | ||
+ | |- | ||
+ | ! Слово !! Мова | ||
+ | |- | ||
+ | | краса́ць || білоруська | ||
+ | |- | ||
+ | | крэ́сіць || білоруська | ||
+ | |- | ||
+ | | křesać || верхньолужицька | ||
+ | |- | ||
+ | | κρέκω «б’ю, стукаю» || грецька | ||
+ | |- | ||
+ | | *(s)ker- «краяти, відтинати» || індоєвропейська | ||
+ | |- | ||
+ | | krāsns «тс.» || литовська | ||
+ | |- | ||
+ | | krósnis «піч» || литовська | ||
+ | |- | ||
+ | | krešėˊti || литовська | ||
+ | |- | ||
+ | | krèšti «запікатися, згортатися» (про молоко) || литовська | ||
+ | |- | ||
+ | | sklem̃pti «різати, тесати, стригти» || литовська | ||
+ | |- | ||
+ | | kśasaś || нижньолужицька | ||
+ | |- | ||
+ | | krzesać || польська | ||
+ | |- | ||
+ | | kresati (krešǫ) || праслов’янська | ||
+ | |- | ||
+ | | krešǫ || праслов’янська | ||
+ | |- | ||
+ | | krasa «краса» || праслов’янська | ||
+ | |- | ||
+ | | kremy || праслов’янська | ||
+ | |- | ||
+ | | kremene || праслов’янська | ||
+ | |- | ||
+ | | kremsati || праслов’янська | ||
+ | |- | ||
+ | | česati || праслов’янська | ||
+ | |- | ||
+ | | kremy || праслов’янська | ||
+ | |- | ||
+ | | креса́ть «кресати» || російська | ||
+ | |- | ||
+ | | креса́ль «кресати» || російська | ||
+ | |- | ||
+ | | кресати || сербохорватська | ||
+ | |- | ||
+ | | kresať || словацька | ||
+ | |- | ||
+ | | kresáti || словенська | ||
+ | |- | ||
+ | | кро́сна «ткацький станок» || українська | ||
+ | |- | ||
+ | | klestiti «обрубувати гілля; каструвати» || чеська | ||
+ | |- | ||
+ | | křésati || чеська | ||
+ | |} | ||
+ | <br /> | ||
+ | Джерело: [https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%BE Онлайн-бібліотека "Горох"] | ||
+ | == Ілюстрація | ||
+ | [[Файл:Кресало.jpg|міні|ліворуч]] | ||
+ | <br /> | ||
+ | [[Файл:Кресало1.jpg|міні|центр]] |
Версія за 15:35, 24 жовтня 2020
Кресало, -ла, с. Огниво. А тим часом кете лиш кресало та тютюну. Шевч. Ти курець? Курець. А є люлька, кресало й гаманець? Рудч. Ск.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980 — Т. 6. — С. 86.
КРЕСА́ЛО, а, сер.
Залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременю. За пояс лико одвічало, На йому висів гаманець; Тютюн і люлька і кресало, Лежали губка, кремінець (Іван Котляревський, I, 1952, 130); Їх очі стрілись на мент, як кремінь і кресало у злій боротьбі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 301); Мар'ян кладе дрівця у піч, виймає з кишені кресало, кремінь і губку (Михайло Стельмах, I, 1962, 178).
Словник синонімів
КРЕСА́ЛО (залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременю), КРИ́ЦЯ розм.,КРЕСИ́ВО діал.,ОГНИ́ВО заст.Добре, якщо в дворі є дід чи батько, який уміє з кременю викрешувати кресалом іскри: там і без сірників можна обійтися (О. Левада); Витяг [Чіпка] гаман, люльку, наложив тютюном; налапав у гамані крицю, кремінь (Панас Мирний); Вітрець повіне, то колоски так і крешуть, як у кресиво (Ганна Барвінок); У людну палату увійшло кілька чоловік - в темних свитках, підперезані широкими ремінними поясами, з кишенями на них для ножів, огнива, солі (С. Скляренко).
Етимологія
КРЕСА́ТИ
- псл. kresati (krešǫ);
- дальші зв’язки непевні;
- пов’язується (ЭССЯ 12, 124–125) з псл. krasa «краса» і реконструюється давніше значення «створювати, творити»;
- зіставляється (Sławski III 225–227) з kremy (kremene) «кремінь», kremsati і зводиться до іє. *(s)ker- «краяти, відтинати»;
- вважалося (Otrębski LP I 137–138) результатом контамінації слів česati і *kremy;
- спроба пов’язати з гр. κρέκω «б’ю, стукаю», виходячи з припущення про зв’язок з кро́сна «ткацький станок» (Bezzenberger BB 27, 170) непереконлива;
- немає достатніх підстав зближувати також з лит. krósnis «піч», лтс. krāsns «тс.» (Топоров IV 179; Fortunatov BB 3, 67; Bern. І 611; Skok II 190–191) і лит. krešeti, krèšti «запікатися, згортатися» (про молоко) (Matzenauer L F 9, 24–25), як і з ч. klestiti «обрубувати гілля; каструвати», лит. sklempti «різати, тесати, стригти» (Machek ESJČ 300);
- р. (заст. діал.) креса́ть «кресати», бр. краса́ць, крэ́сіць, п. krzesać, ст. krzosać, ч. křésati, слц. kresať, вл. křesać, нл. [kśasaś], схв. кресати, слн. kresáti;
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
- креса́к «рушниця»
- креса́ло «шматок сталі, яким викрешують вогонь; [ламаний візерунок на глиняному посуді ЯК [креса́чка] «легенька сокира»
- кре́сево «кресало»
- креси́во
- креси́ло «тс.»
- кресни́ця «крем’яний курок у рушниці»
- кресь (виг.)
- крешели́нє «тс.»
- кріс «тс.»
ЕТИМОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ
Слово | Мова |
---|---|
краса́ць | білоруська |
крэ́сіць | білоруська |
křesać | верхньолужицька |
κρέκω «б’ю, стукаю» | грецька |
*(s)ker- «краяти, відтинати» | індоєвропейська |
krāsns «тс.» | литовська |
krósnis «піч» | литовська |
krešėˊti | литовська |
krèšti «запікатися, згортатися» (про молоко) | литовська |
sklem̃pti «різати, тесати, стригти» | литовська |
kśasaś | нижньолужицька |
krzesać | польська |
kresati (krešǫ) | праслов’янська |
krešǫ | праслов’янська |
krasa «краса» | праслов’янська |
kremy | праслов’янська |
kremene | праслов’янська |
kremsati | праслов’янська |
česati | праслов’янська |
kremy | праслов’янська |
креса́ть «кресати» | російська |
креса́ль «кресати» | російська |
кресати | сербохорватська |
kresať | словацька |
kresáti | словенська |
кро́сна «ткацький станок» | українська |
klestiti «обрубувати гілля; каструвати» | чеська |
křésati | чеська |
Джерело: Онлайн-бібліотека "Горох"
== Ілюстрація