Відмінності між версіями «Єрмакова Ольга Віталіївна»

Версія за 20:02, 18 жовтня 2020

Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика

Завдання 1. Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі

Інтерв’ю з керівником директором Фурсівського ЗЗСО I-III ступенів

Питання до інтерв'ю

• Яка мета впровадження ІКТ в вашому закладі?
  
• Як ви впроваджуєте ІКТ в школі?
  
• ЯК особисто ви використовуєте ІКТ технології?
  
• Як використовують ІКТ Ваші колеги у своїй роботі, шо ви можете сказати про це?
  

Інтерв'ю з директором

ІК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу

Анкета

Аналіз анкетування

Аналіз анкетування

Аналіз ІТ інфраструктури освітнього закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)

1. Апаратне:
ноутбуки: 25 шт
комп'ютери: 40 шт
принтери: 16 шт
сканери: 10 шт
інтерактивна дошка: 7 шт
екрани: 16 шт
документ- камери: 5 шт
проектор: 7 шт
музичний центр: 5 шт
ламінатори: 5 шт
DVD-плеєри: 8 шт

2. Програмне:
Microsoft Office
Програми для навчання, які затверджені МОН (розумники, сходинки до інформатики)
Антивірусні програми

3. Навчально-наукове забезпечення:
- підручниками, посібниками для вчителів та учнів
- навчальними програмами (НУШ, РОСТОК, СУШ)
- навчальними планами
- державними стандартами
- методичною літературою
- додатковими методичними матеріалами

Завдання 2. Створення сайту одного з класів

Сайт класу

Завдання 3. Семінар

Презентація до семінару

Фото з тренінгу

Фото з тренінгу

Завдання 4. Методичні рекомендації

Проектування інформаційного освітнього середовища освітньої установи
Формування ІОС слід починати з проектування яке б описувало програмуючий процес навчання. Проектування середовища – це складовий компонент загальної дослідницької стратегії, яка передбачає вирішення питань теорії і технології проектування в комплексі із дослідженням теорії навчання і технології комп’ютерного навчання.
Для проектування освітнього середовища, як зазначає В. Ясвін, важливо мати чітке уявлення про структурні одиниці його психологічного аналізу. В якості таких Г. Ковальов виділяє фізичне оточення, людські фактори і програмну навчання. Таке уявлення про структуру освітнього середовища добре узгоджуються з теорією «екологічного комплексу» О. Дункана та Л. Шноре однією з найбільш фундаментальних теорій функціональної єдності людської спільноти і середовища. В «екологічному комплексі» авторами виділено наступні компоненти: населення, просторово-предметне та технологічне середовище, що у розширеному трактуванні включає як предметні засоби взаємодії з середовищем, культуру загалом, так і соціальну організацію зокрема.
Тоді проектування інформаційно-освітнього середовища являє собою взаємозалежне проектування кожного з компонентів, в контексті організації системи можливостей для задоволення всього ієрархічного комплексу потреб та реалізації особистісних цінностей усіх суб’єктів освітнього процесу.
Вище відзначене засвідчує те, що проектування ІОС як багаторівневого процесу, характеризуватиметься такими рівнями:
1. Концептуальністю того матеріалу, який вміщується в комп’ютер як максимально насичений компонент. Концептуальний рівень задає модель навчання, тобто навчання описується як система, що складається з двох підсистем: діяльності педагога і діяльності учня. Всі компоненти навчання, включаючи зміст і методи навчання розглядаються, в контексті цих дій, описуються психологічні механізми і принципи навчання, які відображають авторське бачення процесу навчання і є теоретичним фундаментом навчання. Проект ІОС має містити опис не тільки навчальної частини діяльності, але й діяльності учнів.
2. Технологічний рівень. На цьому рівні проект ІОС описується у вигляді способу управління на макрорівні. Опис проекту дається у формі приписів, але вони суттєво відрізняються від приписів, які містяться на концептуальному рівні проекту. Тож, якщо на концептуальному рівні приписи містять вказівки, що стосуються реалізації психологічних принципів, покладених в основу проекту, то тут приписи задають вимоги до всіх компонентів змістової та процесуальної сторін методу навчання; містять вказівки про систему розумових дій і знань, які виступають в якості прямих та побічних продуктів; передбачають детальний опис дій, які необхідно виконати тому, хто навчається у конкретній навчальній ситуації
3. Операційний – на цьому рівні навчання описується як процес вирішення дидактичного завдання, вказується, які функції навчальної діяльності перекладаються на комп’ютер та визначаються основні способи управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів.

Модернізації ІТ інфраструктури:
Забезпечення навчальних закладів новітньою комп’ютерною технікою. Для ефективної підтримки інформаційно-навчального середовища школи потрібно розробити механізми її забезпечення достатньою кількістю одиниць сучасної комп’ютерної та цифрової техніки, а також її своєчасного оновлення. Доцільно забезпечити кожний навчальний клас мультимедійним комплексом (цифровий проектор, мультимедійна дошка та персональний комп’ютер педагога)
2. Забезпечення навчальних закладів доступом до мережі Інтернет. Для успішного впровадження моделей хмаро орієнтованого навчального середовища необхідно забезпечити кожний загальноосвітній навчальний заклад якісним доступом до мережі Інтернет (надійний і стійкий канал зв’язку, висока пропускна здатність та ін.
3. Створення єдиної платформи для для всіх внутрішніх і зовнішніх спільнот, тобто це дозволить виконувати обмін документами між учителем і учнями, управляти внутрішніми і зовнішніми проектами і публікувати інформацію. Цей ресурс значно спрощує обмін ідеями і дослідженнями, а також спільну роботу в зручному для користувачів режимі.
4. Створення єдиного архіву для документів, розробок закладу освіти, налаштувати керуючі параметри, включаючи такі як типи документів, політики зберігання та автоматичне сортування вмісту.
5. Створення єдиної корпоративної пошти для всіх учасників навчального процесу закладу освіти.
6. Учням можна надати додаткові можливості для навчання і спілкування в інтернет просторі, а також дозволити їм персоналізувати засоби для спілкування.

Основними елементами процесу формування ІК є:

• уміння застосовувати інформаційні технології для демонстрації друкованих графічних документів;
  
• уміння використовувати інформаційні технології для демонстрації аудіо і відеоматеріалів на уроці;
  
• уміння створювати презентації;
  
• уміння систематизувати і обробляти дані за допомогою таблиць,технологічних карт;
  
• уміння будувати порівняльні таблиці і виявляти закономірності за допомогою комп'ютера;
  
• уміння застосовувати інформаційні технології для моделювання процесів і об'єктів, виконання креслень і ескізів;
  
• уміння використовувати комп'ютерне тестування;
  
• уміння використовувати мережу Інтернет для вирішення педагогічних питань, збору інформації, участі в телеконференціях, доступу до наукових, педагогічних, методичних даних.
  
  

Формування ІК вчителя передбачає:

• освоєння ними знань і умінь в області інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій;
  
• розвиток комунікативних здібностей вчителя;
  
• уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, аналізувати інформацію, здійснювати рефлексію своєї діяльності і її результатів.
  
  

У складі ІК вчителя можна виділити чотири складові:

1. мотиваційну – наявність мотиву досягнення мети, готовність і інтерес до роботи, постановка і усвідомлення цілей інформаційної діяльності;
   
2. когнітивну – наявність знань, умінь і здатності застосовувати їх в професійній діяльності, аналізувати, класифікувати і систематизувати програмні засоби;
   
3. суб’єктно-діяльнісну – демонструє ефективність і продуктивність інформаційної діяльності, вживання інформаційних технологій на практиці;
   
4. рефлексивну – забезпечує готовність до пошуку вирішення виникаючих проблем, їх творчого перетворення на основі аналізу своєї професійної діяльності.
   
   

Завдання 5. Презентація результатів практики

https://docs.google.com/presentation/d/1DizKhBCKVwx6B7kfG93LBfyjS9zv5SjVdJN4pQWtRAA/edit?usp=sharing