|
|
Рядок 1: |
Рядок 1: |
− | '''Апроба́ція, -ції,''' ''ж.'' Проба, одобреніе. ''Я привезу вам дров на апробацію.'' Отъ крест. изъ с. Голубичъ Черниг. у. Б. Г.
| |
− | 1.У римо-католицькому канонічному праві — акт, який надається єпископу для засвідчення його фактичного церковного служіння
| |
− | 2.Попередня, передексплуатаційна перевірка в дії теоретично обґрунтованих технічних, наукових, фінансово-економічних програм (проектів) та оцінка ефективності їх практичної реалізації.
| |
− | 3.Методи оцінки (схвалення) певних проектів ноу-хау.
| |
− | 4.Перевірка на практиці, в реальних умовах теоретично побудованих методів.
| |
− | 5.Офіційне схвалення, затвердження чого-небудь після випробування, перевірки.
| |
− | 6.Визначення сортових якостей посівів із метою вибору кращого з них для насіння.
| |
| | | |
| | | |
− | ==Академічний тлумачний словник (1970—1980)== | + | ==Сучасні словники== |
− | 1. книжн. Офіційне схвалення, затвердження чого-небудь після випробування, перевірки. Однак Рим.. не дав своєї апробації, і товариство не було відкрите (Іван Франко, XVI, 1955, 147); Роботи.. інститутів діставали апробації на широких конференціях всесоюзного характеру (Мікробіологічний журнал, XVIII, 3, 1956, 5).
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках |
− | 2. сер.-г. Визначення сортових якостей посівів з метою виділення кращого з них для насіння. Контроль за збереженням сортової чистоти [насіння] здійснюється методом польової апробації (Технічні культури, 1956, 134).
| + | ==Ілюстрації== |
− | Апробація (лат. approbatio — схвалення, визнання)
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
| + | |- valign="top" |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
| + | |} |
| | | |
| + | ==Медіа== |
| | | |
| ==Див. також== | | ==Див. також== |
− | Одним з розділів вступу у дисертації є апробація результатів дослідження. Апробація дослівно означає “схвалення, затвердження, встановлення якостей”. В даний час під терміном Апробація розуміється критична оцінка з боку наукового співтовариства наукових досліджень здобувача. Причому оцінці піддаються не тільки кінцеві результати роботи, але і методики дослідження, і проміжні результати роботи.
| |
| | | |
− | Апробація стимулює претендента на переосмислення своїх наукових досліджень, більш глибоке їх доопрацювання, допомагає автору підтвердити або зрозуміти необхідність перегляду наукових положень.
| + | ==Джерела та література== |
| | | |
− | Очевидно, що апробацію роботи з метою своєчасного отримання об’єктивних оцінок етапів проведеного дослідження, висновків та практичних рекомендацій необхідно починати з самого початку роботи над дисертаційним дослідженням.
| + | ==Зовнішні посилання== |
− | | + | |
− | Найбільш поширеними способами доведення до наукової громадськості матеріалів дисертаційної роботи є участь здобувача в наукових конференціях, симпозіумах, виступи на засіданнях кафедри, участь у різних видах заходів наукового співтовариства, підготовка та направлення в різні органи пропозицій по темі досліджень.
| + | |
− | | + | |
− | Публікації здобувача в вигляді книг, тез доповідей на конференціях, депонування частин наукових досліджень також є апробацією результатів досліджень.
| + | |
− | | + | |
− | Необхідно відзначити, що матеріал, представлений для апробації, повинен бути оформлений у вигляді тексту доповіді, проекту, повідомлення.
| + | |
− | | + | |
− | Доцільно проводити обговорення роботи з колегами, з науковцями та викладацьким складом за місцем підготовки дисертації.
| + | |
− | | + | |
− | Позитивним моментом Апробації дисертаційної роботи на різних наукових форумах є не тільки формування здобувача як науковця, але й одержання досвіду підготовки доповідей і виступів, ведення наукової дискусії, що дозволить здобувачеві впевнено провести захист дисертації на засіданні вченої ради.
| + | |
− | | + | |
− | ==Джерела та література== | + | |
− | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 56.
| + | |
| | | |
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] |
− | [[Категорія:Слова 2015 року]] | + | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
− | [[Категорія:Ап]]
| + | |