Відмінності між версіями «Лементувати»
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лем3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лем4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 21:24, 3 грудня 2019
Лементува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Вопить, кричать. Ном. № 13022.
Значення
1)Говорити дуже голосно; галасувати.
Тара стогне та руки ламає, а Настя — на десять дворів чутно, лементує... ( Панас Мирний );
Чути було, як, перекриваючи всіх, лементує в натовпі баба Марина (Олесь Гончар);
Також кричати від болю, страждання або волаючи про допомогу.
Дарчин крик покрився голосом Юзі, що впала додолу, трясучись і кидаючись.. та лементуючи ( Леся Українка )
Зчиняти гамір, галасуючи разом (про людей). Зчиняти гамір, галасуючи разом (про людей).Кричати (про тварин, птахів та ін.).
2. перен., зневажл. Виявляти підвищений інтерес до якого-небудь питання, активно обговорюючи його, привертаючи до нього увагу широкої громадськості;
Приклади з літератури
Над головою в мене метушилися старі горобці й тривожно лементували (Леонід Смілянський);
Десь ревіла худоба, лементували діти (Олесь Гончар)
Словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Ілюстрації
|
|
