Відмінності між версіями «Лементувати»
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
|} | |} | ||
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Ле]] |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2019 року]] | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Версія за 21:19, 3 грудня 2019
Лементува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Вопить, кричать. Ном. № 13022.
Значення
1)Говорити дуже голосно; галасувати.
Тара стогне та руки ламає, а Настя — на десять дворів чутно, лементує... ( Панас Мирний );
Чути було, як, перекриваючи всіх, лементує в натовпі баба Марина (Олесь Гончар);
Також кричати від болю, страждання або волаючи про допомогу.
Дарчин крик покрився голосом Юзі, що впала додолу, трясучись і кидаючись.. та лементуючи ( Леся Українка )
Зчиняти гамір, галасуючи разом (про людей). Зчиняти гамір, галасуючи разом (про людей).Кричати (про тварин, птахів та ін.).
2. перен., зневажл. Виявляти підвищений інтерес до якого-небудь питання, активно обговорюючи його, привертаючи до нього увагу широкої громадськості;
Приклади з літератури
Над головою в мене метушилися старі горобці й тривожно лементували (Леонід Смілянський);
Десь ревіла худоба, лементували діти (Олесь Гончар)
Словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Ілюстрації
|
|
