Відмінності між версіями «Меркнути»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | МЕ́РКНУТИ і МЕ́РКТИ, кне, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. Поступово втрачати яскравість, блиск; згасати, темнішати. Сім літ Сокира божа ліс стинала, і пожарище не вгасало. І мерк за димом божий світ (Тарас Шевченко, II, 1953, 59); Близько грудня се творилось, Кругом пітьмою все крилось; Меркло вугілля в печі (Павло Грабовський, I, 1959, 461); Ляля зриває хустку з голови, зводить угору обличчя, дивиться в небо. В ньому меркнуть, гаснуть зорі (Іван Цюпа, На крилах.., 1961, 212); * Образно. Молодий огонь в душі Меркне, слабне, погасає (Іван Франко, XI, 1952, 35); | ||
| + | |||
| + | // безос. Темніти. Я підводжу голову і застигаю. Світло ліхтарів спадає. Меркне. Вечірні вулиці кудись зникають (Іван Микитенко, II, 1957, 67); | ||
| + | |||
| + | // Тьмяніти (про очі, погляд). Скрізь дивляться тії очі, Що меркнуть від муки, Скрізь, усюди потомлені Простягають руки (Марко Вовчок, I, 1955, 349). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Втрачати силу; послаблюватися. Кучерява, збита в ковтуни, голівка давно не бачила гребеня, проте незвичайна врода дівчинки нітрохи не меркла від такої оправи (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 517); Пам'ять меркне, думки зникають… (Панас Мирний, III, 1954, 198); | ||
| + | |||
| + | // Втрачати значення, важливість. Все меркло порівняно з матір'ю, згорьованою, змарнілою, наймилішою, найкращою за всіх… (Олесь Гончар, I, 1959, 13). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 17:42, 2 грудня 2019
Меркнути и ме́ркти, -кну, -неш, гл. Меркнуть. І пожарище не вгасало, і мерк за димом Божий світ. Шевч. 437. Вже зорі поперед нього меркнуть. МВ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
МЕ́РКНУТИ і МЕ́РКТИ, кне, недок.
1. Поступово втрачати яскравість, блиск; згасати, темнішати. Сім літ Сокира божа ліс стинала, і пожарище не вгасало. І мерк за димом божий світ (Тарас Шевченко, II, 1953, 59); Близько грудня се творилось, Кругом пітьмою все крилось; Меркло вугілля в печі (Павло Грабовський, I, 1959, 461); Ляля зриває хустку з голови, зводить угору обличчя, дивиться в небо. В ньому меркнуть, гаснуть зорі (Іван Цюпа, На крилах.., 1961, 212); * Образно. Молодий огонь в душі Меркне, слабне, погасає (Іван Франко, XI, 1952, 35);
// безос. Темніти. Я підводжу голову і застигаю. Світло ліхтарів спадає. Меркне. Вечірні вулиці кудись зникають (Іван Микитенко, II, 1957, 67);
// Тьмяніти (про очі, погляд). Скрізь дивляться тії очі, Що меркнуть від муки, Скрізь, усюди потомлені Простягають руки (Марко Вовчок, I, 1955, 349).
2. перен. Втрачати силу; послаблюватися. Кучерява, збита в ковтуни, голівка давно не бачила гребеня, проте незвичайна врода дівчинки нітрохи не меркла від такої оправи (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 517); Пам'ять меркне, думки зникають… (Панас Мирний, III, 1954, 198);
// Втрачати значення, важливість. Все меркло порівняно з матір'ю, згорьованою, змарнілою, наймилішою, найкращою за всіх… (Олесь Гончар, I, 1959, 13).
Ілюстрації
|
|
|
|
