Відмінності між версіями «Письменство»
(Створена сторінка: '''Письменство, -ва, '''''с. ''1) Грамота; грамотность. ''Сина звеліла письменства вчити. ''Г. Барв...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Письменство, -ва, '''''с. ''1) Грамота; грамотность. ''Сина звеліла письменства вчити. ''Г. Барв. 187. ''Сами з себе письменства повчились. ''Екатериносл. у. 2) Письменность. 3) Ученость, знаніе. ''Шануючи ваше письменство і розум. ''Котл. НП. 341. | '''Письменство, -ва, '''''с. ''1) Грамота; грамотность. ''Сина звеліла письменства вчити. ''Г. Барв. 187. ''Сами з себе письменства повчились. ''Екатериносл. у. 2) Письменность. 3) Ученость, знаніе. ''Шануючи ваше письменство і розум. ''Котл. НП. 341. | ||
[[Категорія:Пи]] | [[Категорія:Пи]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ПИСЬМЕ́НСТВО, а, сер. | ||
| + | |||
| + | 1. Те саме, що письменництво. Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (Микола Олійник, Леся, 1960, 11); Комуністична ідейність, активна участь письменників у житті — участь, яка так прекрасно виявилася особливо в дні Великої Вітчизняної війни, — от риси нашого письменства, які характеризують його в першу чергу (Максим Рильський, III, 1956, 373). | ||
| + | ♦ Красне письменство див. красний. | ||
| + | |||
| + | 2. заст. Те саме, що письменність 1. [Храпко (кладучи перо):] Х-ху! уморився!.. Ні, не далось мені це письменство, та й годі! Що я тут написав, а от аж пальців не розведу — натрудив руку (Панас Мирний, V, 1955, 121); Він помилився на зятеві: він рахував, що як письменний Зінько пристане до його, то вони вдвох таке заведуть, що ну! Бо йому, Остапові, тільки письменства й не ставало! (Борис Грінченко, II, 1963, 347). | ||
| + | |||
| + | 3. Те саме, що писемність 1. Письменство виникло у слов'ян ще до прийняття християнства (Історія СРСР, I, 1956, 42). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Im578x383-!.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Завантаженняьььььььььььььь.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ПІАР.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Про письменство (обкладинка).jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | Словник синонімів | ||
| + | ГРА́МОТА (уміння читати й писати), ПИСЬМЕ́ННІСТЬ, ГРА́МОТНІСТЬ, ПИСЬМО́, ОСВІ́ТАрідше, ПИСЬМЕ́НСТВОзаст. - Я навчу тебе грамоти - читати, писати (Панас Мирний); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості, прийняти не можна (М. Рильський); Якби її воля, привчилася б і письма: так тогді-бо незвичайно було, щоб дівка та вміла читати (Г. Квітка-Основ’яненко); Батько теж був трохи грамотний, - учився колись у дяка, - любив у свято сам почитать, поважав у людях освіту (С. Васильченко); Нащо ж тобі й письменство? Нащо ж ти й читаєш, коли в серце добра не набираєш? (Ганна Барвінок). | ||
| + | ПИСЕМНІСТЬ (система графічних знаків певної мови, групи мов), ПИСЬМЕ́НСТВО, ПИСЬМО́. Живий народ, що мав своє письмо!Чи, може, в них [скіфів] така була писемність, що ми її вчитати не втнемо? (Л. Костенко); Письменство виникло у слов’ян ще до прийняття християнства (з газети). | ||
| + | ПИСЬМЕ́ННИЦТВО (літературна діяльність), ПИСЬМЕ́НСТВО, ЛІТЕРАТУ́РА, ПИСЬМО́розм., ПИСЬМА́ЦТВОзаст., зневажл. [Кіра:] Твоя повість навіть Сумцову підштовхнула на письменництво (В. Собко); Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (М. Олійник); Щось сильно тягне мене до літературної праці - і літературі я відданий цілою душею (М. Коцюбинський); Маючи нахил і любов до письма, він написав навіть цілий трактат (С. Скляренко). | ||
| + | Словник фразеологізмів | ||
| + | кра́сне письме́нство, уроч. Художня література. З отаких хлопців, що приходять до красного письменства не крізь літературні амбіції, а крізь працю, .. буває толк (В. Коротич); В “Енеїді” і в “Наталці Полтавці” виразно можна було побачити, як починає формуватися українське красне письменство (Культура сл.). | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|2QB6LjwoQKU}} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 00:30, 1 грудня 2019
Письменство, -ва, с. 1) Грамота; грамотность. Сина звеліла письменства вчити. Г. Барв. 187. Сами з себе письменства повчились. Екатериносл. у. 2) Письменность. 3) Ученость, знаніе. Шануючи ваше письменство і розум. Котл. НП. 341.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПИСЬМЕ́НСТВО, а, сер.
1. Те саме, що письменництво. Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (Микола Олійник, Леся, 1960, 11); Комуністична ідейність, активна участь письменників у житті — участь, яка так прекрасно виявилася особливо в дні Великої Вітчизняної війни, — от риси нашого письменства, які характеризують його в першу чергу (Максим Рильський, III, 1956, 373). ♦ Красне письменство див. красний.
2. заст. Те саме, що письменність 1. [Храпко (кладучи перо):] Х-ху! уморився!.. Ні, не далось мені це письменство, та й годі! Що я тут написав, а от аж пальців не розведу — натрудив руку (Панас Мирний, V, 1955, 121); Він помилився на зятеві: він рахував, що як письменний Зінько пристане до його, то вони вдвох таке заведуть, що ну! Бо йому, Остапові, тільки письменства й не ставало! (Борис Грінченко, II, 1963, 347).
3. Те саме, що писемність 1. Письменство виникло у слов'ян ще до прийняття християнства (Історія СРСР, I, 1956, 42).
Ілюстрації
|
|
|
.jpg)
|
Словник синонімів ГРА́МОТА (уміння читати й писати), ПИСЬМЕ́ННІСТЬ, ГРА́МОТНІСТЬ, ПИСЬМО́, ОСВІ́ТАрідше, ПИСЬМЕ́НСТВОзаст. - Я навчу тебе грамоти - читати, писати (Панас Мирний); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості, прийняти не можна (М. Рильський); Якби її воля, привчилася б і письма: так тогді-бо незвичайно було, щоб дівка та вміла читати (Г. Квітка-Основ’яненко); Батько теж був трохи грамотний, - учився колись у дяка, - любив у свято сам почитать, поважав у людях освіту (С. Васильченко); Нащо ж тобі й письменство? Нащо ж ти й читаєш, коли в серце добра не набираєш? (Ганна Барвінок). ПИСЕМНІСТЬ (система графічних знаків певної мови, групи мов), ПИСЬМЕ́НСТВО, ПИСЬМО́. Живий народ, що мав своє письмо!Чи, може, в них [скіфів] така була писемність, що ми її вчитати не втнемо? (Л. Костенко); Письменство виникло у слов’ян ще до прийняття християнства (з газети). ПИСЬМЕ́ННИЦТВО (літературна діяльність), ПИСЬМЕ́НСТВО, ЛІТЕРАТУ́РА, ПИСЬМО́розм., ПИСЬМА́ЦТВОзаст., зневажл. [Кіра:] Твоя повість навіть Сумцову підштовхнула на письменництво (В. Собко); Петро Антонович, хоч сам ніколи й не займався письменством, любив літературу з дитинства (М. Олійник); Щось сильно тягне мене до літературної праці - і літературі я відданий цілою душею (М. Коцюбинський); Маючи нахил і любов до письма, він написав навіть цілий трактат (С. Скляренко). Словник фразеологізмів кра́сне письме́нство, уроч. Художня література. З отаких хлопців, що приходять до красного письменства не крізь літературні амбіції, а крізь працю, .. буває толк (В. Коротич); В “Енеїді” і в “Наталці Полтавці” виразно можна було побачити, як починає формуватися українське красне письменство (Культура сл.).
