Відмінності між версіями «Яниченько»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (3964564).jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (3964564).jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (2977565) | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (2977565).jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (1934783).jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (1934783).jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия866238.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия866238.jpg|x140px]] | ||
Поточна версія на 23:35, 30 листопада 2019
Яни́ченько, -ка, м. Ум. отъ яничар.
Зміст
Сучасні словники
1. Пестливе значення слова яничар. Яничар- у султанській Туреччині — солдат регулярної піхоти, створеної в XIV ст. з військовополонених, а також християн, обернених у мусульманство. Реве гарматами Скутара, Ревуть, лютують вороги; Козацтво преться без ваги — І покотились яничари (Тарас Шевченко, I, 1963, 199); [Юсуф:] Яничари! сюди, на поміч! Яничари! військо! бий тривогу! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 466); Охороняючи гурт людей од яничарів, полягли усі до одного козаки сотника Петра Недолі (Михайло Стельмах, I, 1962, 175);
Ілюстрації
.jpg)
|
.jpg)
|
.jpg)
|
|
