Відмінності між версіями «Самовладник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
2) Який самовільно взяв на себе право безроздільно управляти кимсь, чимсь; свавільний. | 2) Який самовільно взяв на себе право безроздільно управляти кимсь, чимсь; свавільний. | ||
| − | + | САМОВЛА́ДНИК, а, ч., заст. Самодержець. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| Рядок 26: | Рядок 21: | ||
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 32. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 23:28, 30 листопада 2019
Самовладник, -ка, м. Самовластный, самодержавный государь. Желех.
Сучасні словники
самовладний -а, -е, заст. 1) Який має необмежену державну владу; самодержавний. || Який є проявом самовладдя (у 1 знач.), заснований на самовладді. 2) Який самовільно взяв на себе право безроздільно управляти кимсь, чимсь; свавільний.
САМОВЛА́ДНИК, а, ч., заст. Самодержець.
Медіа
Див. також
Джерела та література
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 32.
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
