Відмінності між версіями «Деринник»

Поточна версія на 22:53, 30 листопада 2019

Деринник, -ка, м. Ожина сиза, Багаторічна кущова або напівкущова колюча рослина з дугоподібними гілками та їстівними плодами.

Сучасний словник

Інша назва (народні назви): ожина сиза, ожинник, глуха малина. Назва на латині: Rubus caesius, Rubus subgenus Eubatus sect. Moriferi & Ursini.

Ожи́на (Eubatus; народні назви виприни, бамбара, бамбера, драпаки) — підрід рослин, поширений майже по всьому світу. Має вигляд чагарників до 3 м заввишки і дає м'які плоди, популярні для виготовлення варення та вина.

Ожина — близько споріднена з малиною, морошкою і малиною пурпуровоплідною (японською), відноситься до родини розоцвітих. Дикі ягоди кислуваті, тьмяно-чорні з сизим нальотом сидять по кілька плодиків на одному ложі. Культурна ожина неколюча, усипана дуже великими ягодами, за смаком варіює від водянистої кислуватої до солодкої.

Ожина — найврожайніша зі всіх напівчагарників, дуже витривала і цінна культура. Водночас систематично недоглянута ожина стає злісним бур'яном, особливо в районах з дерново-підзолистими та лісовими ґрунтами.

Мічурін Іван Володимирович з дикої ожини вивів культурну великоплідну. Шляхом відбору сіянців ожини він отримав відомий сорт малини «техас» з дуже великими плодами.

Лікувальні властивості ожини

Ожина сиза має протизапальні, бактерицидні, заспокійливі, кровоочисні та загальнозміцнювальні властивості. Найчастіше ліки з цієї рослини вживають при порушеннях нервової системи неврозах, істеріях, склерозі, недокрів'ї,застуді, а також для збільшення статевого потягу.

Ягоди, листки й корінь ожини мають жарознижувальну, потогінну, зміцнювальну й заспокійливу дію.

Листя має антисептичну, в'яжучу, кровоспинну, потогінну, ранозаживляючу дію; корінь— в'яжучу, кровоспинну; сік з кореня — сечогінну дію, а настій листів характеризується закріпляючим моторику кишечнику ефектом.

Декоративна роль

У наш час стала міським бур'яном великих європейських міст.

Злісний бур'ян — ожина, що проросла з ягід культурних рослин. Вона поєднує собі колючість, швидкість захоплення територій, тіньовитривалість дички і міцність, товщину пагонів, властиву культурним рослинам. У Німеччині, Франції, західній Польщі колишня масова мода на ожинові живоплоти призвела до того, що майже всі залізничні насипи, стіни набережних, промзони, пустирі вкриті кількаметровим шаром ожинових непролазних хащів.

Таке її поширення забезпечується птахами, які поїдають ягоди.

За кельтською міфологією ожина використовувалася для налаштування зв'язку з феями. Ожина й виноград уживалися в заклинаннях на багатство, тому є повір'я: якщо покласти на вівтар ці ягоди, багатство примножиться. Можливо, воно пов'язане з тим, як швидко розростаються пагони ожини. Споживання ожини вважалося магічною дією, яке покращує пам'ять і сприяє зосередженню.

Ілюстрації

Джерела

• Ожина на садовій ділянці
• Журнал «СонцеСад» № 2 квітень-червень 2014