Відмінності між версіями «Пічкур»
(→Зовнішні посилання) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 38: | Рядок 38: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пескарь-профиль.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пескарь-крупно.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Witvingrondel10-7.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gobio_gobio2.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 21:18, 30 листопада 2019
Пічку́р, -ра, м. 1) Истопникъ. (Черк. у.), кочегаръ. НВолын. у. 2) Любящій лежать на печи. Левиц. Пов. 189. 3) Рыба бычекъ, Gobio. Мнж. 189. Ум. Пічкуре́ць. Ой пійду я на річку, на річку да піймаю два линця, а третього пічкурця. Нп.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови (1970—1980)
ПІЧКУ́Р 1, а, чол. Дрібна річкова риба родини коропових. Не річка — струмок тече з яру, і пічкурі в струмку водяться (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 43); У ставах.. є чимало смітної риби — карася, пічкура, в'юна (Колгоспник України, 2, 1961, 28).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 552.Коментарі.
ПІЧКУ́Р 2, а, чол.
1. розм. Той, хто любить лежати на печі. Радюк любив сусід таких, як сам: веселих і говорючих, і Страх як не любив пічкурів і мовчунів! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 443); // Те саме, що ледар. Справжні мрійники, як і наш Кобзар, найроботящі люди. Вони не можуть терпіти розслабленої уяви сучасних пічкурів (Радянська Україна, 9.III 1964, 2).
2. діал. Опалювач, грубник. — Перш було чорти і на дривітні колоддя колють, чорти і пічкурами, чорти і за смолою (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 243).
Українсько-російський словник)
ПІЧКУР I разг. лежебока
II ихт. пескарь
Словник синонімів української мови
пічкур
I (дрібна річкова риба), коблик.
II див. домувальник, ледар
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
• Коли піймали кілька піскарів, карасів і навіть дві щучки, Вадим крикнув: - Ану, Танюшо, забирай рибу! (Бойч., Молодість, 1949, 207).
• У ставах.. є чимало смітної риби — карася, пічкура, в'юна (Колгоспник України, 2, 1961, 28).
• Не річка — струмок тече з яру, і пічкурі в струмку водяться (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 43).
Зовнішні посилання
Червона книга України - Білоперий пічкур дністровський